нас чекали осінні канікули в школі і ми вирішили їх використати для нової подорожі. досліджуємо нові та всі ближчі до нас штати.
захотілось у відпустку. останні півтора роки були дуже непростими і виснажливими. і в мене з’явилась потреба тікати до природи, дивитись на гори, обіймати дерева та гладити травичку. коротше кажучи — відновити рівновагу в собі. подорожувати було вирішено машиною. ми вже мали подібний досвід два роки тому. оцінили наші сили і зупинились на Орегоні. в інші боки від Каліфорнії занадто спекотно влітку. пошукали, поопитували знайомих і друзів і склали план, забронювали готелі і в дорогу. далі короткий звіт та трошки фото-відео.
вже цілий місяць Дарина ходить до школи і думаю вже можу щось про це написати. навчальний рік в школах США починається у всіх по-різному. і це залежить не тільки від штату, а й від міста /містечка. цього року в Сан Дієго рік почався 30го серпня.
це була наша перша подорож машиною з трьома дітьми
жити зараз і уникати різних жартів, мемів, метафор щодо двох ГП дуже важко. ми довго тримались, але…
ну що ж нарешті можна розповісти як то було.
останні роки чотири, якщо не більше лише одну книгу на рік я читаю не для навчання чи щось про розвиток дітей. і це книга Макса Кідрука. я давня пошановувачка Макса Кідрука і цю книгу звісно чекала з нетерпінням. тим більше я як раз летіла в Україну і могла купити її фізично, а не як останні роки електронну версію чекати місяців 5 після виходу книги. прочитала її ще в Києві за кілька днів.
закону про мову я чекала років 20-25. ну не конкретно закону, а хоч якихось змін в цьому питанні. бо питання, а чому навколо російська хоча я в Україні мучило мене дуже давно. але почати мабуть треба з того, що я киянка і народилась в російськомовній сім’ї, а українську вивчила аж у 7 років, коли йшла до гімназії. а от російську я ніколи не вчила хоч в якомусь навчальному закладі.
продовження. після чергових відвідин Батьківщини бібліотека дуже зросла. та й від останнього допису і поїздки теж дещо з’являлось. отже, продовження.
цього разу ми прилетіли восени. саме на золоту осінь. я дуже тішилася всім навколо, бо дуже скучила за іншими порами року.