про моє навчання в коледжі

ну що ж нарешті можна розповісти як то було.

для чого?

втративши надію знайти адекватну роботу (бо аби яку то нескладно), я вирішила спробувати повчитись. основна ціль була вибратись з дому до людей та змусити мізки працювати (я не мала глобальної мети отримати освіту і працювати потім одразу за спеціальністю, швидше виконати маленьку мрію про технічну освіту).

де?

я вчилась у community college. це муніципальний неприватний навчальний заклад схожий на училище в Україні. в ньому можна отримати базу для подальшого отримання бакалавра в університеті, або якийсь ще рівень освіти чи сертифікат достатній для роботи. для резидентів Каліфорнії навчання в community college дешевше ніж для інших, тому почалось все з бюрократичних процедур з доведенням мого резидентства. має бути рік проживання мінімум. документи всі перевірили і підтвердили, зробили мені студентський квиток і дали купу інструкцій. але прийшла я трохи запізно все оформлювати, тому лише здала тести з математики та англійської для визначення рівня і чекала наступного семестру.
тести були нескладні. з математикою я не ризикнула брати складніший, бо не була впевнена у своїй пам’яті та знанні термінології англійською. в результаті мені написали які класи з цих предметів мені треба обов’язково взяти для початку, бо без них я не могла вчитись далі. (місцеві зазвичай просто надають свої результати тестів ще зі школи, в мене таких не було).
я створила собі потрібні екаунти та отримавши дату реєстрації зареєструвалась на необхідні класи.

відмінності

перша вагома відмінність — класи обираєш самостійно.

але це ще не все. є список обов’язкових категорій з яких треба вибрати (англійська мова, фізичне виховання, точні науки, природничі науки, предмети пов’язані з вивченням історії чи культури окремих груп Chicano (мексиканокмериканці), Black studies (афроамериканці), мистецтво і ще багато різних категорій та вимог, які треба виконати при підборі класів). то все зараховується як категорія загальних предметів. друга частина то предмети згідно обраної спеціальності (major). в каталозі є точний перелік. в кожного предмета є вимога чи можеш ти його брати згідно до вже пройдених тобою предметів та рівня мови й математики. також є фіксована кількість units (unit це скільки годин на тиждень є заняття з цього предмету) з категорії загальних, з категорії профільних необхідних для вашої major та загальна кількість разом. в мене була вимога 60 загалом. решту вже точно не згадаю. є ще певні обмеження. без якогось одного предмету певного рівня ти не можеш взяти якийсь інший чи наступний рівень.

друга особливість — реєстрація на класи.

це відбувається не одночасно для всіх. є певний часовий проміжок, але дати у кожного студента персональні. щодовше ти вчишся і щокращі в тебе результати то раніше реєстраційна дата. в чому підступність? в тому, що кількість місць на клас обмежена і якщо клас веде невелика кількість викладачів то місць дуже мало і часто може не вистачити тобі місця, якщо не встигаєш відхопити собі вчасно. я так два роки ловила один предмет, а потім забила. ще є така річ як wait-list. певна кількість місць в черзі з розрахунку на те, що можливо хтось відмовиться чи кине і навіть не прийде. тобі викладач видає спеціальний код для реєстрації.

третя особливість — вибір насправді багатий в усих сенсах.

є ранкові, денні та вечірні класи. але найкраща для мене опція вже після появи дітей — онлайнові класи. це шикарна можливість не зупиняти навчання. також дуже зручна для працюючих людей. та просто для інтровертів : ) також вибір в межах обов’язкових груп. от наприклад треба було мені 2 класи з фізичного виховання. список видів спорту, які ти можеш обрати вражає. від бадмінтону до йоги. останню я і брала. бо перший раз коли її брала була вагітна, другий вже після пологів. щось сильно активне чи з навантаженням мені не можна було. хотіла плавання, але час для мене був не зручний в жодному зі списку. ще ти можеш почати вчитись в будь-який час навчального року. тобто не обов’язково почати з осіннього семестру. можна з весняного. або з проміжних й коротких зимового та літнього. ще є курси різної тривалості. бувало я брала 3 предмети на семестр, але одночасно вчила лише 2, бо один починався на початку семестру і посередині закінчувався, інший навпаки в середині семестру тільки починався.

четверта особливість — немає груп, потоків і тому подібних прив’язок.

тобто ти вчишся на кожному предметі з різними людьми. часом декого знайомого я зустрічала, якщо наші обрані спеціальності збігались. та загалом щоразу різні люди.

п’ята особливість — консультанти (counselor) (думаю так найбільш точно можна їх назвати).

це люди, які допомагають вам з визначенням навчального плану, пояснюють як що куди коли і чому. часом вони не сильно допомагають, а швидше ускладнюють, як кілька разів в моєму випадку. та загалом то дуже кльова опція, особливо коли ти не в курсі як та система працює. ну і для новачків проводять загальне вступне заняття з натяком на пояснення як то буде, але мені то не сильно допомогло. треба однозначно брати персональну детальну консультацію.

шоста особливість — опис та структура курсу (syllabus)

це дуже детальний документ з описом всього всього. там і конкретний план, і дати тестів та різних завдань, часом опис фінального проекту, опис оцінювання. купа корисної інформації. головне, що ти знаєш що тебе чекає і знаєш як організувати себе та свій час.

сьома відмінність – викладач теж обирає сам

кожен викладач має свою персональну програму курсу, а не роками складені навчальні плани, якими всі викладачі користуються примусово.

в кожного свої тести, свої проекти, всій розклад і вибір підручників та матеріалів. свої способи екстракредітів (це завдання виконавши яке ви можете отримати додаткові бали, які ніколи зайвими не бувають. а для декого то шанс не завалити остаточно курс).

восьма відмінність — система оцінювання, тестування та екзаменів.

кожного разу викладач прописував різну кількість балів, які необхідно набрати для певної оцінки. оцінка за курс від A до F.
кожне завдання мало свій максимум балів чи то 15, чи то 150, чи ще якась інша кількість.

тести могли бути щотижневими, або кілька разів на семестр. два екзамени мідтерм (посередині курсу) та фінальний (відповідно в кінці). найчастіше ще є фінальний проект, за який отримуєш найбільшу частину балів.
ну і самі ці оцінки вам повідомляються індивідуально без свідків. оцінку за курс виставляють до початку наступного семестру і їх ви дивитесь в своєму профілі. ніяких заліковок, печаток та підписів.

дев’ята відмінність — можливість кинути курс.

завжди є можливість кинути курс, якщо бачиш, що не тягнеш чи тобі не сподобалось щось. можна кинути до певної дати і це ніяк не відображається в твоїй історії навчання. до певної дати ще можна отрмати назад оплату за курс. і можна звісно кинути і пізніше, але то позначиться на рейтингу і гроші теж втрачені. можуть вигнати з курсу, якщо студент порушив якісь умови визначені в syllabus.

десята відмінність — студентське життя

цю частину я прогавила. якби я почала ще у 18 то був би кардинально інший досвід соціального життя. тут мільйони різних клубів та способів урізноманітнити своє життя та знайти друзів й однодумців. це десятки спортивних і різних інших клубів. це допомога різних рівнів, і в навчанні, і в переведенні в інший навчальний заклад, і в працевлаштуванні. конкурси, свята та купа всього цікавого, якщо ти молода людина і маєш для того всього час і бажання.

Q&A

Чому так довго вчилась?

Бо могла собі дозволити : ) Ти не змушена брати багато класів, немає такої вимоги. Радять брати стільки скільки ти потягнеш. Не радять брати більле 12 юнітів (бо навантаження реально велике. 12 множимо на 3, стільки часу у вас займатиме навчання в кращому випадку. бо докожної години в класі +2 самостійної роботи). І в середньому то розраховано на 3-4 роки якщо то вся база перед вступом в університет для отрмання бакалавра чи associate degree. Але ніхто вас не обмежує скільки років будете вчитись, то ваша справа. Спочатку я не поспішала, бо новий досвід і я боялась чи потягну, адже мова нерідна. Далі злякалась кількості писанини (стільки я не писала за всі 5 років університету, а я філолог). А потім я завагітніла вперше, потім з дитиною вчилась і то непросто. Далі завагітніла вдруге і планувала закінчити все до народження двійнят, але не так сталося, як гадалося : ) Насправді могла б швидше закінчити на рік, але були нюанси з підрахунком юнітів, які затримали все дуже вагомо. Доводилось двічі добирати юніти, бо мені неправильно рахували. Найкумедніше, що в мене пройшла церемонія випуску з мантією і все таке, але я не отримала свій диплом, бо виявилось, що 1.5 юніта не дорахувалися і знов мусила щось брати й добирати їх. І загалом не знаючи місцеву систему важко орієнтуватися. Зараз я розумію, що варто було таки сходити зайвий раз на консультацію і детально вче розпитати. Тоді я б могла уникнути багатьох затримок. Тому якщо вирішите вчитись, не будьте як я, одразу все з’ясовуйте детально.

Чому не підтвердила свій диплом? було б швидше.

Я не планую працювати тут в освіті, а переклад на французьку тут взагалі практично не потрібен. Та й зарахувались би лише якісь загальні предмети не більше. Система інша і треба все перевчати наново. Та й одним коледжем то б не обмежилось треба було б ще й університет. Загалом — це не було в моїх планах.

Чи буду я вчитись далі щоб отримати бакалавра та магістра?

Швидше ні, ніж так. В нас троє дітей. Найближчі років 10 навряд я буду займатись кар’єрою. Та й то недешеве задоволення. Можливо братиму ще якісь класи в коледжі для себе. Та поки я хочу відпочити : )

Навіщо тоді взагалі я це все почала?

— Це шикарний життєвий досвід.
— Це неймовірний вихід не збожеволіти від стресу від імміграції. Так не всі це легко переживають. Мені було самотньо і сумно, мені треба було щось робити і до людей.
— Я почула сотні цікавих життєвих історій та зустріла купу цікавих людей.
— Дізналась як воно все працює.
— Я вивчила купу цікавих речей про країну в якій тепер живу, а це безцінно.
— В мене було багато цікавих викладачів і цікавих предметів, які я б в житті собі не уявила, що можна вивчити одночасно з тим, що я обрала як спеціальність.
— Я таки отримала хоч якусь місцеву освіту, зрештою.

Звісно написати про все я не змогла б. То була б ціла книга, а не допис в блоґ. Якщо ще щось цікавить, прошу, питайте : )