школа

на певний час я доволі сильно випала з он-лайнового життя, бо на нього реально не вистачало сил і часу. так як з певних причин я зараз не лише працюю за двома спеціальностями, а ще й помічник бухгалтера, домогосподарка, медсестра, кур’єр і все це одночасно. зараз канікули і я можу трошки продихнути, тому вирішила таки підсумувати дещо з останніх подій. далі багато тексту : )

читати далі →

дві причини бажати літа — 1. приїзд коханого 2. відпустка. але згадка про спеку змушує бігати муращок шкірою.
цей рік почався з такої скаженої швидкості подій, що я взагалі майже не помітила, як пролетіло вже 3 місяці та почався четвертий. час просто вислизає з рук.

читати далі →

я втратила відчуття часу. він в мене то летить наче ракета, то повзе повільніше за равлика. враження, що катаюсь на американських гірках.
лише два тижні минуло, а наче всі три місяці пролетіло. я зарилась в роботі по самі вуха і забула вже хто я і де я. але життя мені щоденно нагадує.

читати далі →

Завершився і другий етап мого навчання — практичний. Останні два тижні ми ходили на відкриті уроки в інших школах та слухали лекції від методиста та навіть француженки, директора французької школи. Ну і писали випускну роботу.

читати далі →

минув перший тиждень мого навчання.
перший тиждень був лекційним. ми ходили на пари в Університет Грінченка.

хочу написати маленький звіт, який буде мати продовження пізніше.

читати далі →

Думаю всі читачі знають, що на даний момент я працюю вчителем. Тому багато що пов’язане в моєму житті саме з цим. Зараз вже другий рік в новій школі, і четвертий у викладацькій практиці. Кілька слів та порівнянь про учнів.

читати далі →

Першу половину життя ми вчимося, другу — вчимо самі… Це ніщо інше, як прагнення компенсації, вічне колесо перероджень. Сьогодні — нас, завтра — ми… Адже будь-яке навчання — це примус. Демаркаційні лінії, якими розтинають землю обітовану, перекладання хреста з одних плечей — на інші.

читати далі →