курси підвищення кваліфікації. частина друга

21.11.2010

Завершився і другий етап мого навчання — практичний. Останні два тижні ми ходили на відкриті уроки в інших школах та слухали лекції від методиста та навіть француженки, директора французької школи. Ну і писали випускну роботу.

1. Школа та методика

Друга частина нашого навчання складалась з відвідування відкритих уроків в інших школах. Практика, так би мовити. Всі дні були і одній спеціалізованій школі з поглибленим вивченням французької, і лише останній в іншій, де французька вивчається як третя іноземна мова з 3-го класу.
Школа знаходиться в центрі, на Ярославовому Валу. І це мене дуже тішило, бо їхати туди можна на метро. Без пробок, без маршруток, і точно знаючи скільки це займає часу. Ну і не на 9, а на 10 ранку. Можна було навіть виспатись.
Школа старенька. Але дуже відома і поважна. Та обладнана дуже непогано. Принаймні я про таке можу лише мріяти на даний момент.
Зустріч з нашим куратором-методистом. Дуже гарна і позитивна жінка. Нам дали програмку навчання, ми познайомились і прослухали цікаву лекцію.

Ліричний відступ. В програмці серед вчителів, які дають відкриті уроки одразу в очі потрапило знайоме прізвище. І я всю лекцію мучилась питанням, яке потім таки задала методисту. І так! Це таки дійсно був мій вчитель французької. Він кілька років тому пішов з моєї гімназії, і я не знала куди і як його знайти. Ця людина вплинула в свій час на мене так сильно, що я стала теж вчителем французької. І він єдиний, заради кого я в гімназію приїжджала. І от я зрозуміла, що нарешті знов його побачу. Такого подарунка я від цих курсів точно не очікувала. Але і почекати подарунка довелось. Бо він був на стажуванні у Франції, і урок його був в останній день нашого прибування в цій школі.

Якщо коротко, то це були чудові півтора тижні. Стільки всього цікавого і корисного вливалось в мою голову, що страшно було розплекати. Потужний заряд позитиву та натхнення, купа нових ідей. Ну і море задоволення від спілкування з колегами, та їх вихованцями. Можу зараз точно сказати, що тим вчителям легше працювати не за рахунок матеріальної бази школи, а за рахунок дійсно здібних дітей, які цікавляться мовою. В моєму ж випадку таких дітей одиниці. На жаль.

Нам також випала нагода послухати лекцію від француженки. Вона вчитель. А зараз вже директор. Приїхала в Україну і заснувала тут школу, в якій навчання ведеться за французькою системою, французькою та англійською мовами, та з використанням також української та російської мов. Система французька дуже складана, проте вона виправдовує себе. І якщо поєднати зі здобутками нашої і взяти з обох найкраще, вийшла б непогана річ. Але це все мрії))

Останній день — довгоочікувана зустріч з улюбленим вчителем. Так цікаво було бути вже не його ученицею, а колегою та дивитись на його роботу. А він зовсім не змінився. Людина надзвичайно енергійна та позитивна. І вміє знаходити спільну мову з дітьми. А це в нашій професії головне, після звичайно любові до дітей.
Тепер я маю всі його контакти і вже не загублю))

Останні відкриті уроки в нас були в іншій школі. Дуже мажорній. Розташування на Прорізній вулиці говорить саме за себе 🙂 Тут незважаючи на обладнання кабінетів інтерактивними дошками (а саме тому ми дивились ці уроки там), рівень дітей нижчий. Такий же як і в наших, а то і гірше. І це не тому, що мова не перша. Просто таке ж ставлення до самого процесу навчання. Таки це залежить не від вчителя на всі 100%, а на 50-60% від батьків.

2. Випускна робота та свідоцтво

Останній день. День здачі випускних робіт та отримання свідоцтва про проходження курсів. Весь період навчання був такий божевільно насиченим, що за саму роботу я змогла сісти лише в останній день перед здачею)). Але я це зробила.
В останній день почався період дощів. Зранку ледве-ледве вдалось втиснутись в маршрутку і приїхати в університет практично секунда в секунду.
Багато хто запізнився, але це не зіпсувало святковості процесу. Ми мило побалакали з куратором. Поділились враженнями від навчання і подякували за таку чудову практику та науку. Може я це сприймаю так емоційно, бо в мене це вперше, але дивлячись на колег бачу, що не лише тому. Так група в нас була молода, десь 80% тих, хто вперше на курсах. Але були і досвічені колеги. І всі в позитивному і приємному шоці.

3. Підсумки.

За цей час я побачила і почула купу важливих і потрібних мені речей. Дізналась багато корисного. Ознайомилась з методами колег. І тепер знаю як же треба організовувати уроки, щоб вони стали ще продуктивнішими. Хай в мене немає всіх тих можливостей, але багато що можна використати і мені. Дивлячись на реальні уроки — розумієш, що всі ми колеги, і всі ми розуміємо, що головне процес, а не папірці. А ще — головне діти і утримання їх цікавості та уваги. А не скільки видів діяльності ти задіяла на уроці, які плани склала і скільки хвилин що в тебе має за планом займати.
Тепер головне пережити уроки з відвідуванням мого завуча і довести їй, що я не верблюд 🙂

Категорії: Записничок | Теґи: , , , ,