зима 2014-2015

ні для кого не секрет, що зима — це моя улюблена пора року. і більшість людей мене не розуміє, бо я люблю мороз, снігопади, візерунки на вікнах… всього цього я тепер позбавлена. звісно якщо постаратись можна дістатись до снігу. але ти не прокинешся і не побачиш сріблястих дерев за вікном, не почалапаєш по хрумкому сніжку до зупинки автобуса, і не милуватимешся як він блищить у світлі ліхтарів вночі біля твого дому.

святкове

з першого грудня Сан Дієго перетворився на Різдвяну казку. практично у всіх вже стоять прикрашені ялинки, двори прикрашені усілякими різдвяними штуками (особливо кумедно виглядають штучні сніговички : ) ). я піддалась цій хвилі цього року і прикрасила вікно гірляндою. ялинку вже до Миколая поставили : )
Новий рік святкували вдвох

Різдво і Щедрий вечір минув не так радісно. мене серйозно скосила якась зараза. сил на щось грандіозне не було. полегшало аж на мій ДН тільки. відсвяткували дуже добре — біля озера Повей з Олеговими батьками і нашими друзями.

а так подарунки дарують програмісти : )

а це замість букета. мої нові зелені друзі (ті, що драцени. кактусятко вже давно з нами)

радісне

зима почалась таки радісно. до нас приїхали друзі!!! це були дуже-дуже-дуже щасливі 2 з хвостиком дні.



і на цей час я взагалі забула де я знаходжусь. і ще сильніше я відчула як же я сильно сумую за рідними, друзями та Києвом.
з цього дня почались і моє зимове книго-божевілля. за зиму я отримала стільки книг з України, скільки й сама не купувала за той же проміжок часу : ) за що вдячня всім вам і кожному окермо.
ці приїхали з Олею та Сашком

це був пакунок від Діани з Миколаєм та величезний сюрприз від моїх дівчаток та Карба : )

а це від моїх батьків

там звісно не лише книги, як ви бачите. а ще солодощі та дещо рідне українське.

подорожувальне

найвіддаленіша подорож зі списку подорожей-мрій — в грудні ми відвідали Чикаго. це було непогане завершення подорожувального року.
решта були вже місцеві дрібні поїздки. майже перед новим роком відвідали заповідник Торрі Пайнз, прогулялись Карлсбадом, з’їздили в Сансет Кліффс

навчальне

ще в серпні я вплуталась в цю справу. і от наче щось починає виходити. як же все непросто в цій їхній системі освіти : ) нічого надзвичайного я собі дозволити не можу. тому вибір був між community colleges в Сан Дієго. це такі собі училища для не дуже багатих (або дуже економних : )) людей, які таки хочуть хоч якусь освіту отримати. так як моя тут нікому не цікава, вирішила хоч щось, хоч якось. ну що ж. найдоступніший в плані транспорту (бо машиною незручно, платити за парковку дорого, а тут одним автобусом 25 хв і трошки пройтись) знайшла і почала розбиратись. перша спроба була дуже сумною. я прийшла отримати хоч якусь інформацію в моїй ситуації, але мене лагідно послали записуватись на навчання і тільки потім мені хтось щось розказуватиме (хоча і досі мені доступно так ніхто і не пояснив нічого, досі дивуюсь як мені вдалось хоч щось зробити). записалась, мені видало величезну суму грошей до сплати, як не резиденту і я відступила. тоді ще не минув рік з отримання офіційного статусу тут і я вирішила почекати (мені сказав хтось, що має минути рік, виявилось два. але насправді десь півтора було достатньо. головне щоб всі документи потрібні були). другий підхід виконала восени. виявилось я досі не резидент для них. всесвіт вирішив мене помилувати і підіслав косультанта з Одеси. вона мені і допомогла в цьому резидентському питанні. пів кіло паперів і я вже резидент : ) спираючись на досвід свекрухи таки щось мені вдалось зрозуміти. я нарешті потрапила до консультанта щодо навчання. він мені підказав які тести здати і що робити для початку. здала. обрала (з того що лишилось на той час) два курси на весняний семестр і в кінці січня почалось моє навчання : ) думаю вставлю кілька нотаток-вражень від початку всього цього дійства : )

день перший.
купа студентів, а я думала буде десь 10-15. і я не одна така стара : )
поки що я вчу більше лексику ніж математику. звичайне додавання та віднімання англійською можна обізвати десь 5-ма способами. я трошки…ні не трошки, сильно здивована.
ну що ж. тут я думаю впораюсь. як тільки розберусь з організаційною стороною навчання : )

день другий
ледве знайшла де вхід в корпус. яке ж тут все величезне! сиджу тепер під стіночкою на підлозі, чекаю заняття. цього разу англійська. поряд на підлозі лише один дорослий дядько, решта діти. тут контингент вже більш різноманітний. але здебільшого молодь. близько 30-35 людей. дуже цікава викладачка. але писати щось о 7 вечора без підготовки важкувато, давно такого не робивши. не думала, що отак одразу на першому ж занятті з першої хвилини : ) не те що голова заболіла, рука ж відвикла. скільки писати, що, як? уууух. це буде не просто, не те, що математика : )
а такі в нас стільчики тут

день третій
цей був навантаженим. треба було зробити студентський, купити проїздний, книги для англійської та код доступу до он-лайн лабораторії для математики. я це все зробила за 30 хв. це і студентський і проїзний (ота наклеєчка це він. і так абревіатура мтс в Сан Дієго має зовсім інше значення : ) ).

ну а загальні враження, скарги, ниття і кумедності вже по завершенні семестра будуть. поки вчитись і ще раз вчитись : )
а це міні-екскурсія

кулінарне

нарешті я наважилась. в мене з’явилась вона — мультиварка. вона шикарно варить крупи, пече картоплю та чізкейки : ) на двох (і навіть на чотирьох, якщо одна страва) цілком вистачає. сказати, що я не можу натішитись — не сказати нічого.

робоче

дітки мої роблять успіхи. вже непогано пишуть і починаємо читати. правда деякі літери ще плутаються. найбільша проблема літера „И“. з якою літерою її тільки не плутають : )
а це для Христі

а ще в мене є тепер і молодша група : )

політичне

відвідали акцію на підтримку Надії Савченко у нас в Сан Дієго

розважальне

згадали про давно забуту іграшку нашу

катаємось на великах. вирішила потестувати як камера зніматиме зі шлема

загалом зима була насичена і дуже дощова, що справжня радість для Каліфорнії з її засухою. ну а з весною я чекаю лише хорошого — приємних подій, гарних новин, завершення всього поганого та суцільного відродження разом з природою. і хай же буде так, як співають ТНМК „Щоб там не було, якби не було, все одно добро закохає зло!“