п’ятий день. очікуваних змін фізично не відчуваю. наче і не змінювала країну та часовий пояс.
стало спекотніше, але все одно легше переноситься ніж в Києві. вологість дуже низька, це рятує.
припікати починає о 12 і до 18-19. пік спеки з 13 до 15 години. але на вихідні вже обіцяють спад температури. ці ще мені фаренгейти незрозумілі. добре, що подекуди пишуть таки в цельсіях : )
вже п’ятий рік я відвідую заняття з кубинських танців (вже просто язик не повертається все це узагальнювати одним словом — сальса, бо ж це вже давно не лише сальса).
Так як на кінець року в мене випало багато інших приємних справ, підсумки напишу вже в новому році : )
Рік був страшенно важким, довгим, напряжним і якже добре, що він закінчився 🙂
саме так. я намагаюсь жити за принципом „Je ne regrette rien“— Я ніпрощо не шкодую.
це складно, але краще так. але іноді задумавшись про своє життя виникає якест відчуття подібне на жаль чи картання себе за щось.
краще скажу так — я сумую…
Життя потрібно прожити так, щоб як приклад для виховання онуків воно не було прийнятним. немоє ©