цього разу ми прилетіли восени. саме на золоту осінь. я дуже тішилася всім навколо, бо дуже скучила за іншими порами року.
Київ
ще одне приємне відкриття для каво/чаєманів — Кав’ряня на Франка. в чарівному куточку старого Києва, за адресою вул. Івана Франка, 27.
в Києві вже не дивина подібні заклади, в яких ви платите за час, але не платите за всі інші послуги. нещодавно з’явився новеньки на Подолі — кафе арт клуб FreudHouse
адерса: вул.Костянтинівська, 21. пару хвилин від метро Контрактова площа, вихід на Вали. працює з 9.00 до 23.00
нам з друзями там дуже сподобалось, хочу поділитись враженнями та світлинами.
весна цього року пізня і сонечком не дуже балує киян. але прогулянкам це не заважає. а прогулянкам з фотокамерою ще й на руку : ) бо людей менше гуляє.
скучила за усмішками звіряток з Пейзажної алеї і затягла Олю та Сашка туди прогулятись.
16-го лютого в Часописі відбулась презентація книжечки від Оллі Перехрест „Акценти“. починалось все ще в грудні 2012 року
з 8 до 17 лютого в самому центрі столицім можна було споглядати результат м’якого та яскравого проекту „Теплий Київ“. це легкопомітний теплий плетений одяг для дерев, машинок та ліхтарів на Хрещатику, на який витратили понад 300 кг пряжі.
одного чудового суботнього морозного дня, ближче до вечора, Оля, Сашко та я завітали до дуже цікавого місця. воно не є унікальним. подібних місць є по всьому світі. але в Києві відкрився відносно недавно і дуже манив до себе. мова йде про „музей популярної нуки і техніки Експериментаніум“
недалеко від мого дому є перехрестя. доволі складним воно було все моє життя. але останні роки, як і в усьому місті, так і на цьому перехресті, автівок стало значно більше. і якщо раніше те, що буде далі, я помічала не так часто, то останнім часом таких випадків дуже побільшало.
завдяки моїм чудовим твітерянам випала нагода відвідати чудове свято здоров’я і спорту в неділю вранці. хоч і довелось пожертвувати недільним сном, але це було того варте.
вболівання за когось — це мабуть єдина річ, яка пробуджує в мені азарт. це я роблю завжди з повною віддачею, ну і не могла таке прогавити.
помітила, що ввечері я зустрічаю багато дивних людей в метро. іноді не просто дивних, а навіть стрьомних. вдень всі якісь одноманітні, поспішаючі, злі, неусміхнені. а ввечері все ж таки більше усміхнених і розслаблених. але і стьомних більше.