Цього року на жаль (або на щастя))) не вдалось піти в гори, але відпочили ми тим не менш суперово. Відвідали Волинь (рік Волині якийсь видався))), село Світязь. Так так! Відпочивали на Шацьких озерах, а точніше на Світязі, найбільшому з них. Не томущо попсово, а томущо було в моєму списку)))
вдома гинуть яблука від браку уваги. так само страждає купа переданих бабусею яєць. мій терпець урвався і вирішила щось з тим робити.
вийшов пиріг з яблуками або ж модифікована шарлотка.
рецепт простий як двері, і навіть мені починаючому пекарю (хі хі) було все просто.
Руеда (ісп. rueda — колесо, коло, також — rueda de casino) — особливий, кубинський за походженням, різновид танцю сальса, що виконується кількома парами одночасно (від двох і більше пар).
Отримала подарунка на річницю — маленького, біленького (мабуть червоних не буває хі!) та з пимпочками — Amazon Kindle 2.
Вперше готувала піцу з власним тістом, а не покупним. Вийшло воно в мене трошки зам’яке і багато. Ще на дві таких вистачить))) Ну і вже n-не мохіто власного приготування за трошки імпровізованим рецептом (лід шматочками, а не дріблений), що не псує його абсолютно. Ну і власне світлини 🙂
Рецепт подруги плюс відсутність в мене здібностей печіння чого-небудь та необхідність використати 70 десятків +/- кілька штук домашніх яєць та коробочка ківі.
От результат:
Трохи перетримала 🙁
В Луцьку дуже багато каштанів (в Києві звичайно більше) та чемні водії, навіть водії тролейбусів пропускають перехожих.
***
Відсутність гарячої води вдома з одного боку закаляє, з іншого краде зайві 10-15 хв зранку перед роботою. Почала запізнюватись на маршрутку внаслідок чого почала потрапляти в пробку на Жулянському мості.
***
В Тернополі час летить дуже швидко, є алея Свободи слова та цікаві люди. Тут теж дуже багато каштанів. В перший мій приїзд на мене накинувася бігун-параноїк, в останній зустріли жінку, яка просто так заспівала нам свою пісню про рідне місто. А ще там в мене є братик, який насправдіє другом. Але я завжди хотіла мати братика і була б дуже рада якби мала такого.
***
Довго дивувалась чому в магазинах ніхто не купує екзотичні фрукти. На власному досвіді зрозумла, що іноді це не просто зробити. На них клеять неправильні штрихкоди і людям просто лінь чекати поки помилку виправлять і вони лишають фрукт на касі. Ми дотошно чекали, бо хотіли своє манго. Даремно правда, воно було не дуже спілим.
***
Київ настільки дивне місто, що іноді все місто охоплює одна стихія, а іноді різні його частинки живуть своїм погодним життям. Вчора в нас була гроза, а на іншому кінці міста навіть хмаринок не було))
***
Виявилось, що ром дуже смачний. Дегустуємо в поєднанні з іншими інгридієнтами роблячи коктейлі. Поки мабуть зупинимось вживання великої кількості охолоджених продуктів впливає на горло та ніс.
***
У Львові завжди таке враження, що ніхто нікуди не поспішає, особливо водії трамвайчиків))) А ще там рідко що знищують, частіше навпаки не чіпатимуть.
***
Є в нас міста однієї пам’ятки — Коломия=музей писанки, Канів=Тарасова гора, Умань=парк Софіївка. А є місця про які і не знає ніхто, ну майже ніхто. Є місця, які постраждали (на мою думку) внаслідок своєї популярності. Коктебель, наприклад. Гарне містечко, але в літній період перетворюється на пекло населене туристами. В цьому пеклі цілодобово ворушаться люди в усіх напрямках, так що від них нікуди не дінешся, наче в метро в годинку пік. І це дуже напрагає.
***
Вінниця та Лубни. Міста не мають жодного прямого потяга з Києва, але через них проїжджає дуже велика кількість потягів в різних напрямках України.
***
Перші комарі найгидкіші. Вони дуууууууууже голодні і мій організм реагує алергічно. Знов мучусь від величезних червоних плям, які згодом стануть синцями. Хто-небудь пояснить мені яка з тих комарів користь? Ну ніякої ж нема.
***
Доводиться жити сьогоднішнім днем, бо планувати немає можливості. Ніколи не любила планувати, а тут раптом з’явилась потреба, так виявилось, що в моїй ситуації це просто нереально.
***
Подорожуючи висипаєшся в будь-яких умовах.
Навіть якщо спав мало і незручно наступного дня в тебе повно сил та енергії для знайомства з новими незвіданими місцями. А на роботу вставати завжди важко, навіть якщо пізніше ніж зазвичай.
Рецепт запозичено тут за що вельми вдячні я та мій коханий.
От процес у світлинах