думаю мої читачі вже в курсі справ. але не можу не написати нічого. багато питань, тому спробую на деякі відповісти тут. отже, зараз я в Сан Дієго (Каліфорнія, США). я нарешті поряд з коханим і ми обоє дуже щасливі.
Мандри
В травні таки набридло мені чекати всіх і я вирішила їхати одна. До друзів у Дубно. І це чудовою виявилось ідеєю : ) З квитками правда складнувато, але нам фрілансерам що вихідні, що будні — однаково. Тому у вівторок відправилась в мандри!
поки ще не розгубила всі ті емоції від майже двох діб в Тернополі спробую їх сюди вписати і показати трошки світлин. востаннє тут була аж три роки тому. дуже скучила за цим містом. але братик переїхав, і не було до кого їздити в гості. цього разу він мав виступ на DevCamp і запросив приїхати.
цього разу подорож в культурну столицю України була осінньою. вперше у Львові я була давно, і це теж було восени, але приїзд був у світлий час доби. бо не пам’ятаю жодного темного ранку у Львові на вокзалі.
отже, Львів зустрів нас з Наталкою темним небом і…
таки це місто варте багаторазових відвідин, хоча цей пункт списку і виконаний вже. вельми гарне воно. два роки тому були взимку
цього разу про літній Пітер.
напросилась на хвіст подрузі Тетянці, яка їхала на конференцію. там було багато розумних дядь і тьоть, які розмовляли про розумні речі, які я зовсім не розумію, бо я філолог : )
а от у вільний від конференції час ми активно відвідували все що могли встигнути.
Другим пунктом нашої подорожі була Прага. Для нас як пиволюбів таки важливе місце. Але і плані нематеріальному теж дуже вагоме місце для відвідування. І звичайно ж я мала нагоду виконати ще один пункт свого плану.
По-троху виконую свій список подорожей. Цього разу Польща та Чехія. Але тут лише про Польщу.
Ми мали тиждень часу на подорож і розподілили його на дві країни.
Першою обрали Польщу з банальної причини — легше отримати візи. І це дійсно так. Єдине, що з готелем вийшло складнувато. Треба було щоб він був на 30% сплачений, а в готелях звикли оплату брати після виселення, і аж ніяк не при бронюванні. Але порівнюючи з іншими — то все дуже просто, якщо слідувати правилам. Принаймні тут я відчувала себе людиною, а не шматком лайна. Бо ставлення інше, одразу з порогу.
Чогось скільки себе пам’ятаю завжди любила їздити протягом. Цей звук коліс по рельсам, похитування вагона з боку в бік, чай у спеціальних кружках… Люблю дивитись у вікно і спостерігати зміну пейзажів, ранок в потязі. Але от щоб колись виспалась — не згадаю.
Вони всі різні, але подорож потягом особлива.
І от помітила, що з приходом весни в мене починається “ломка” за подорожами потягом. Ще й велика кількість спарених вихідних надихає на подорож. За останні 5 років звикла подорожувати з коханим, хоча вже другий рік під ряд травневі вихідні випадають зі списку наших спільних мандрівок. Того року подорожувала з дівчатками, от з’явилось бажання знову їх долучити до своєї звички і цього року : ) Але на жаль… Доросле життя, якого так прагнуть всі в дитинстві має такий недолік — брак часу на всі забаганки, які маєш.
Ну от і дійшла черга до здійснення ще однієї дуже давньої мрії — звичайно ж подорож до Франції. Про це я мріяла з першого дня знайомства з французькою мовою. Тобто більше 20 років. Поки що Париж і околиці, але все одно це було чудово. Хоча і не без пригод.
З поперднього допису ви вже знаєте, що цього літа ми зібрались у Європу. А конкретніше відвідали Вільнюс (Литва) та Париж (Франція). Тут я викладу свої враження та деякі поради щодо Вільнюса.