Дубно-Кременець-Острог

12.6.2013

В травні таки набридло мені чекати всіх і я вирішила їхати одна. До друзів у Дубно. І це чудовою виявилось ідеєю : ) З квитками правда складнувато, але нам фрілансерам що вихідні, що будні — однаково. Тому у вівторок відправилась в мандри!
Відвикла їздити плацкартом, ще й на боковушках. Брудно дуже, що рюкзак на підлогу не поставиш. Вперше років за сім побачила таргана. Але за наповненням вагон більш-менш. Лише поряд одна компанія любителів традиційних подорожей потягом: горілка, пиво, ковбаса і решта лінгвістичних атрибутів.
Радіо у вагоні привітало „владимирським централом“, за годину замовкло. Але цьому легко зарадити, бо в мене з собою своя музика у вухах.
От старші тьоті повлягалсь о 16й вже спати. Дітлашня бігає вагоном. Їм найважче — в плацкарті багато перешкод для бігу. Але за вікном безкоштовне national geographic+geo+discovery разом узяті. Краса рідного краю!
Станція за станцією наближаюсь до пункту призначення, де мене вже чекають. За вікном сонечко підморгує з-за дерев, вагоном бігає малюк й усміхнено маше ручкою всім пасажирам.
У вухах відслуховую новий альбом ОЕ, на кіндлі перечитую перед переглядом „L’Écume des jours“.
“І день додає нам сили, а ніч нам дає тепло.”
О 22.30 прибула в Дубно. Зустріли, зігріли напоїли чаєм. Так рада була їх бачити. Зраночку прокинулась під звуки дитячого голосу Тіми “тітка Саша вже плиїхала? То твоя подлуга?”
А далі до мене прийшла Еля і хотіла собі присвоїти мого наплічника : )
DSC_6215
Знайомство з малим, сніданок і мені оголошують, що ми їдемо в Кременець)
Малий здається знає усі назви машин. Я тільки з великими очима те слухаю. Сама може штук 10 від сили назву)
Кременецька фортеця.
DSC_6250
Залишки звісно, як і майже скрізь в Україні. Але є план реставрації та відбудови. Могутні стіни захищають від вітру. Згори чудовий вид на місто.
DSC_6289
Невеличке, проте дуже гарне й архітектурно цікаве. Може подібно й Тернопіль колись виглядав.
Прогулялись вуличками, закуточками, двориками.
DSC_6348
Відвідали ботанічний сад та трошки помокли під дощиком. Дорогою назад заїхали в Білокриницю.
DSC_6429
Там в палаці розмістився лісотхнечній коледж. Охайна доглянута територія, ставочок і дендропарк з древніми дубами-велетнями.
DSC_6455
Знов дорога, дім, обід та дегустація пива : )
DSC_6956
На другий день була шикарна сонячна погода. Відвідини Дубенського замку.
DSC_6473
Такого я не очікувала. Величезні рови, гарнезний вид на Ікву та синє-синє небо з пухнастими хмаринками.
DSC_6524
DSC_6567
Маленькі зали з виставками. Найбільше сподобались мініатюрні сценки з історії та мініатюри будівель у дворі.
DSC_6493
DSC_6550
DSC_6593
Потім несподівана подорож в Острог. Дорога десь до Здолбунева добра, а далі жахливий жах. Острозька академія це щось неймовірне.
DSC_6728
Чудовий дворик, парк з баранцями.
DSC_6690
Власні тенісні корти та футбольне поле. А ще будиночки з житлом для викладачів поряд, такі гарненькі. І шаровий wifi 🙂
Обід в чудовій піцерії. Ціни смішні просто. Набравшись сил поїхали долати Остозьку фортецю.
DSC_6848
Там багато реставраційних робіт і чудовий музей. Дуже атмосферний. Обійшли фортецю знизу і глянули на будівництво нових корпусів академії.
DSC_6889
Приємно здивовані об’ємами та дотриманням стилю.
Дорога назад ще важча і роздовбаніша. Трошки Дубна і прощальна вечеря. А ще цей день завершився приємною новиною, що скоро я побачу ще одного малюка (навіть двох), бо до Києва їдуть мої французики)
А от невеличке відео з подорожі.
Неймовірно вдячна своїм друзям Діані та Миколі й маленькому Тимофійку за ці дуже позитивні емоції та за гостинність.
Тут більше світлин з першого дня
А тут з другого дня

Категорії: Мандри | Теґи: , , ,

  • Andriy Mozol

    А в Тараконові так і не були…це ж майже злочин – бути в Дубно і не побувати в Таракановському форті

    • zymova

      самим там небезпечно гуляти, тим більше з дитиною. шукати екскурсію часу не було. я і так за два дні три міста відвідала і навіть більше. переживу. та і буде нагода їхати ще раз : )