я втратила відчуття часу. він в мене то летить наче ракета, то повзе повільніше за равлика. враження, що катаюсь на американських гірках.
лише два тижні минуло, а наче всі три місяці пролетіло. я зарилась в роботі по самі вуха і забула вже хто я і де я. але життя мені щоденно нагадує.
Цього року зима пролітає дуже швидко. Весь грудень я готувалась до прильоту, січень пролетів сам як реактивний літак, а в лютому я буду дуже сумувати. А так як заснути я все одно не змогла сьогодні, вирішила щось накалякати.
Так як на кінець року в мене випало багато інших приємних справ, підсумки напишу вже в новому році : )
Рік був страшенно важким, довгим, напряжним і якже добре, що він закінчився 🙂
Завершився і другий етап мого навчання — практичний. Останні два тижні ми ходили на відкриті уроки в інших школах та слухали лекції від методиста та навіть француженки, директора французької школи. Ну і писали випускну роботу.
минув перший тиждень мого навчання.
перший тиждень був лекційним. ми ходили на пари в Університет Грінченка.
хочу написати маленький звіт, який буде мати продовження пізніше.
відвідала вчора своїх колишніх колег в Могилянці. давно вже звідти пішла, а досі підтримуємо стосунки. а там так як все було. такі самі теплі розмови. ті самі теплі очі та усмішки. чаювання з тортиком серед завалів книжок. суперечки між Сергієм та Оксаною. жарти та милі розмови про життя. заходжу не часто, коли маю час, або є нагода. цього разу вітала двох іменинників.
Думаю всі читачі знають, що на даний момент я працюю вчителем. Тому багато що пов’язане в моєму житті саме з цим. Зараз вже другий рік в новій школі, і четвертий у викладацькій практиці. Кілька слів та порівнянь про учнів.
Спека і літній табір
Це лiто видалось важким. Важким фiзично та морально. Жахлива спека, яка змушувала перховуватись в примiщеннi максимально можливо. Червень — робота в лiтньому таборi. Важко було лише надворi. Реально страшно, коли територiя не перекрита, а має багато виходiв у вiльному доступi i дiти з радiстю цим користуються.
Сьогодні вперше в житті побачила своїми очима на рідній убунті отаке чудове попередження)))
Воно намагалось змусити завантажити якусь езешечку. Але бідося не знала про моє професійне минуле в роботі з різного роду шкідливоно пезе. Реготали довго і щиро разом з коханим. Він правда засмутився, що на його макбуці така цяця вже не вискакувала))
стало більше сонця, бо весна прийшла.
стало більше пташок і співів вранці під вікнами.
стало більше п’яного бидла (дуже схожого на земляків нового президента України) в метро, коли повертаюсь додому з занять.
стало більше комах (як же я їх не люблю!!!), скоро літо — з одного боку канікули!!! з іншого боку — спека :(.
стало більше чемної молоді (в метро точно), яка поступається місцем стареньким та вагітним.
стало більше пухких і великих хмаринок, які літають дуже низько.
UPD
стало більше релігійних фанатиків=сектантів=чи просто збочених тьоток в хустках, які в транспорті постійно читають якусь муру про те, що гроші то зло, а бажання почати бізнес в нас виникає від диявола. зазвичай їздять купками.