Дарина. перший місяць в школі

вже цілий місяць Дарина ходить до школи і думаю вже можу щось про це написати. навчальний рік в школах США починається у всіх по-різному. і це залежить не тільки від штату, а й від міста /містечка. цього року в Сан Дієго рік почався 30го серпня.

я вчилась в Україні і як тут все воно звісно знаю дуже поверхово. запис до школи починається десь в травні. ми подали інформацію трохи раніше (бо я трошки панікерка). заповнили різні форми онлайн, підписали дозвіл на доступ до інформації про вакцинацію дитини і все. ми записали дочку в школу, до якої прикріплені за адресою проживання. як виявилось (для мене то було новиною), приблизно за рік до того можна подаватись в якісь інші школи і можливо виграти місце там. але ця має непоганий рейтинг, та й то лише початок. і ми не сильно переймались. ніяких тестів і розмов з дитиною перед початком навчання.

вже закінчувалось літо, а інформувати нас про подальші дії ніхто не поспішав. питати друзів особливо ніяк не допоможе, бо кожна школа — окремий світ. як сказали місцеві бувалі ”це ж Каліфорнія, ніхто нікуди не поспішає„ : ) ну власне так і було. за кілька днів до початку навчання надіслали емейл з датою і часом знайомства з вчителькою. я думала, що взагалі буде кожна родина окремо, але нас поділили на групки. це наслідки карантину, зазвичай все інакше. кабінет великий, просторий. є дитячий маленький туалет, умивальнички. багато книжок, іграшок та лего. окремо зона з килимком де вони слухають історії. великий екран для перегляду відео та завдань різних. окремо де читають. є парти манюсінькі. всякі різні прикольні стільчики. навіть м’ячик а ля фітбол для особливо активних : ) кондиціонер, фільтр повітря. коротше кльово там, я б дитиною була в захваті.
фото не робила, бо було не зручно ми були не одні там.

в місцевих школах є така річ як батьки-волонтери. це і допомога в різних заходах чи ще там щось для школи. але найцікавіше це допомога на уроках. зараз це покищо призупинено в зв’язку з ситуацією. я б дуже хотіла побувати на уроках, але це вже хіба з меншими, бо зараз ніяк, з іншими дітьми ж не можна : )

мене дуже хвилювало питання завезення в школу. там дуже вузеньке місце, і не дуже багато місця на вулиці щоб паркуватись. та ми знайшли як то робити.
на другому тижні навчання з’явились дітки регулювальники з прапорцями та свистками (звісно і вчителька з ними, не самі). вони регулюють рух машин і пішоходів в межах школи.

навчання в Даринки з 9:05 до 15:35. як на мене то дуже довго для таких малюків. 6.5 годин то дуже багато. звісно вони мають багато перерв, багато ігор і навчання в них легко й весело минає, та так довго не вдома. але один день скорочений, коли навчання до 12:50

школа забезпечує безкоштовне харчування (сніданок, обід, вечеря. обід в школі, вечерю і сніданок дають з собою в кінці дня додому). наша перебірлива дитина то все не їсть. тому щось перепадає меншим, а щось Олегу на обід (і мені менше готувати). з собою просять давати корисні перекуси та пляшку з водою. Каліфонія спекотне місце, треба багато пити. просили не давати горіхи, бо є дітки з алергіями в класі.

перший день минув без урочистих заходів, букетів, подарунків та лінійок. і це прекрасно! через карантин, на жаль, батьків до класу в перший день не пустили, але перед навчанням було ж знайомство з вчителькою і кабінет я бачила. це мав бути день відкритих дверей, але не цього разу. діток прийшла привітати директорка школи, а вчителька теж зробила багато цікавих речей присвячених початку навчання.

територія школи огороджена парканом. просто так на територію не потрапити. і мені це подобається. так безпечніше. це маленька молодша школа (Elementary school). тут класи від TK (Transitional Kindergarten — клас для дітей, яким на 1 вересня ще не було 5 років, але хотіли б вже вчитися. там полегшена програма Kindergarten) до 5го (всього класів 12, і зазвичай молодша, середня і старша школи це різні будівлі. буває, що разом якісь два етапи. та буває і всі три, особливо в приватних школах). Даринка пішла в Kindergarten (такий початковий, нульовий клас молодшої школи. теоретично він необов’язковий і можна йти одразу в 1й клас. та я не бачу сенсу пропускати, тим більше, що Дарина практично не знала мови, коли почала навчання) до звичайної публічної школи. в цій школі лише один такий клас. їх 23є в класі. загалом в школі від 200 до 240 учнів. маленька дуже затишна школа. TK i K мають окрему будівлю, своє подвір’я та майданчик. решта класів в іншій більшій будівлі (яку ми поки не бачили, але колись же той карантин закінчиться : ) )

як видно з фото, дітки в школі в масках. вчителі і весь персонал вакциновані. вони мають багато перев, коли маски знімають. якщо хтось забуває видають на вході. ще всю школу тестують прямо на місці раз на тиждень (звісно з дозволу батьків, який треба підписати). бо це молодша школа, діти ще не вакциновані і часто хворіють безсимптомно. за весь місяць лише раз прийшов лист, що хтось мав контакт з хворим. якби то в нашому класі, то прийшов би ще додатковий лист, але не було.

Даринка і школа

— минув перший навчальний тиждень.
все знаааааачно краще ніж я думала.
Дарині дуже подобається школа і вона туди біжить з радістю.
— минув другий тиждень і в дитини змінилось звучання „р“ на неукраїнське. дитина біжить в школу із задоволенням і підстрибуючи. почали видавати картки заохочення. збираєш 10 карток вибираєш собі подарунок зі скрині скарбів у класі.
— минув третій тиждень. дали перші домашні завдання. простесенькі. ну і купу папірців для батьків : )
— минув четвертий тиждень. завдання трохи більше. почали давати книжечки з бібліотеки та класу.
— минув п’ятий тиждень. досі подобається. аж біжить до класу.

в нас були перші батьківські збори. онлайн. вчителька детально розповіла що вони роблять і будуть робити цього року. купу цікавих деталей. ще від шкільного управління Сан Дієго купа різних онлайнових конференцій про безпеку, про різні онлайнові сервіси і їх дуууууже багато. я на кількох посиділа і зрозуміла, що мені того не треба. все це можна прочитати текстом. є звісно і батьківський комітет, але ми не місцеві, перший рік, ще й маємо менших дітей. тому це поки точно не для нас.

я не знаю які там в неї результати, як вона поводиться на уроках і все таке (про це ми дізнаємось десь в листопаді на зустрічі з вчителькою). та якщо їй цікаво і подобається, то певно все добре. хто читає цей блоґ знає, що ми не вчили дітей англійської і від нас вони її не чують. мультиків до цього року англійською теж не було. це наш вибір, щоб зберегти українську і нам це вдалось. я зумисне уникаю говорити англійською, що говорити вона вчилась від носіїв мови і не перебирала мій акцент. і хоча я філолог і знаю, що вона легко вивчить мову, бо живе в цьому мовному середовищі, я хвилювалась. перший день я кілька разів поривалась йти до школи підглядати, але перспектива бути арештованою поліцією мене зупиняла : ) дитина вийшла щаслива, і сказала, що школа це круто. вона переповідає все, що вони робили та читали. питає часом якесь слово. та загалом розуміє все.

далі буде…