зима 2017-2018

наша зима 2017-2018

кліматичне

ця зима якась дивна видалась. вся з якихось хвиль від спеки до холодів. дощило лише під самий кінець в лютому та початку березня (так я доєдналась до прогресивної частиин людства і ділю сезони таки як вони є, а не за календарем).січень взагалі був дуже теплий як на зиму. опалення вмикали дуже рідко. разів 10 загалом мабуть.

навчальне

осінній семестр я закінчила дуже вдало для себе. хоча й було нелегко з одним предметом. спочатку думала взяти міжсесійний один предмет, але не ризикнула і вирішила відпочити, бо ми чекали гостей і не хотілось обмежувати свій вільний час. а на весняний семестр взяла 3 предмети: 1. про роботу з мережами, віндовими серверами і все таке. 2. йога. вимога є 2 класи з фізичного виховання. під мій графік підходило мало що, вирішила спробувати що воно таке. 3. найочікуваніший для мене клас — про Лінукс. дістала та вінда вже мене далі нікуди, хотілось свіжого повітря : ) ціль на цей семестр — здати екзамени і нічого не завалити : ) бо травень обіцяє бути дуже гарячим в усіх сенсах.

святкувальне

святкували Миколая цього року вже значно серйозніше, бо Даринка вже доросліша. в українській церкві свято для діток влаштували, в хатці прянички з миколайчиками малювали (я малювала, Даринка лише їла).

зустрічали Новий рік

а почали цей рік з першого в Дарининому житті серйозного хайку

та просто гуляли на Різдвяно-Новорічні вихідні

гостьове

ну а гостювали в нас мої батьки.

цього разу спеціально планували їх приїзд на мої канікули щоб я була максимально вільна (наскільки це можливо з 2-річною дитиною). мрія про будинок нагадувала про себе за цей місяць не раз на тиждень-два як раніше, а раз на годину : ) ми так звикли жити самі, спати в своїй спальні без доні, а тут забагато коректив в наш простір і мене переслідувало відчуття, що на мене стіни тиснуть.
цього разу ми багато їздили і гуляли. по-перше Даринка вже доволі доросла і це не створювало аж таких незручностей. по-друге в мене не було навчання. по-третє я вже стала доволі досвідченим водієм і могла собі це дозволити. в будні я звозила їх у всі найважливіші місця Сан Дієго, а на вихідних вже їздили в дальні поїздки за місто. і цього разу таки здійснили їх бажання й показали їм той Голівуд. не знаю чого всіх туди так тягне, бо страшне місце, не люблю його.
з погодою батькам дуже пощастило, бо було дуже тепло і не було дощів. тому тато аж наважився залізти в океан. навіть я б не полізла у воду +14 градусів далі колінок : ) в басейні накупались зато.
з малою набавились. поламали весь режим та дисципліну 😀 але трошки стали спокійніше ставитись під кінець до того, що можна сісти попою на асфальт і колупатись у багнюці, що вона не змерзне без шуби і шапки в +20, і багатьох подібних речей. навіть якщо не стали, то хоч не ойкали щохвилини щодо цього : )
мексиканська кухня цього разу зламала татів статус любителя гострої їжі : ) в мене було передозування шопінгом, бо їх туди магнітом прям тягнуло і затягувало на години (хоча мені вони не вірять, і кажуть що дуже швидко), а я ту справу ненавиджу. і все було б легше, якби вони обходились там без мене. здавалось би шмаття є шмаття, нащо я там? але ж ні, треба було перекладати все все все.
цього разу батьки були довше і дуже задоволені візитом. а я задоволена, що мала їх більше не боїться та ще й навчилась казати „буця“ і „дід“. заразом і на інших бабу з дідом теж.