літо 2017

наше літо.
цього року воно було дууууже насиченим на події.

подорожувально-прогулянкове

почалось воно з подорожі до України, такої довгоочікуваної і такої чудової.

звісно весь час практично ми просиділи в Києві, бо не так то й багато часу в нас було, а зустрічей було дуже багато. як і справ. ще відвідали Олегову рідню в Лубнах. також мали коротеньку подорож в Ірпінь : )

я неймовірно задоволена усім. очевидно, що всіх побачити не змогли, все відвідати не змогли, і всі справи вирішити теж не змогли, але ми витисли максимум з відвідин Батьківщини.

ще я дуже задоволена першим досвідом перельотів з малечею. тим більше, що перший переліт був трансатлантичним. я навіть у кращих своїх передбаченнях не розраховувала на такий результат, що дуже мене потішило.
друга велика подорож була до Вегаса. я так довго вагалась чи їхати нам з Олегом туди. він їхав зі своїми співробітниками в якості корпоративної подорожі. це було важко і нікому не раджу такого досвіду з дитиною в проміжках між роком і до 18 10 мінімум. і нізащо не їдьте туди влітку. особливо якщо ви як і я нетолерантні до високих температур повітня.

житлове

в липні ми переїхали на нову квартиру. так знову : ) хто читає мої щорічні звіти проживання тут знає, як я ненавиджу місцеву ситуацію з пранням. ми сподівались таки знайти хату з пралкою. кілька увели з-під носа, кілька не відповіли, кілька були жахливими, а решта непомірно дорогими. плюнули й переїхали (варіанту лишитись де були вже не було, хоча ми і так вже думали вчинити, але вже було знайдено нових жильців) в попередній комплекс. район ми дуже любимо, бо тут поряд затока і відповідно завжди прохолодно. в комплексі величезний басейн і спортивний зал, чудова зелена територія, поряд хороший парк навіть з деревами та тінню. Олег особливо задоволений близькістю до роботи, бо можна довше спати вранці і не стояти в заторах : ) я задоволена майже усим, окрім прання (хоча я знайшла варіант прання в дні моїх дуже ранніх підйомів кілька разів на тиждень та іноді ввечері) та відсутності патіо/балкона (велички доводиться тримати на вулиці з трьома рівнями захисту : )). насправді в Олеговій родині „кочування“ схоже в крові, тому ми тут не надовго : )

навчальне

казала, що більше не буду, але подумала і вирішила таки взяти одненький курс на літо. хочеться вже швидше довчитись. якщо вийде як планую, то в 2018-му закінчу (так я досі вчусь. минуло лише 2.5 роки навчання. чомусь багатьох дивує, що так довго. але маючи маленьку дитину більше класів брати я фізично не можу). отже, цього разу це була астрономія. дуже цікаво, але дууууже важко, бо курс був 4-х тижневий. пояснюю. 4 місячний курс треба було пройти за 4 тижні. думала не виживу : ) ще й ризикнула це робити одночасно з переїздом. ну що сказати? не шкодую. впоралась на „B“. наступний семестр починається 21го сепрня і я взяла 3 предмети. всі профільні (нарешті!). хитрість в тому, що 2 з них короткі і один з початку семестру до середини, другий з середини до кінця. тобто одночасно в мене буде лише 2 предмети весь семестр.

особисте

змінила прізвище. мало хто помітив, але маю тепер подвійне : ) тому все літо в мене купа бюрократичних справ зі зміни усього, що має моє прізвище. морока комфортніша ніж в Україні, але часу займає теж все літо і ще трошки : )

українське

весь червень майже в Україні. може нам здалось, може збіг, але почала Дарина більше балакати саме після подорожі. липень і серпень дуже часто бачились з місцевими українцями з дітками. ну і традиційне велике українське свято в Балбоа парку. обновили наш гардероб в Києві : )