Макс Кідрук. Зазирни у мої сни

цей допис мав бути частиною читанки за зиму. потім за зиму і весну. але не склалось з читанням поза навчальним, тому виходить звіт-соло.

дочекавшись вільного на читання часу, в далекому грудні 2016-го, одразу схопила улюбленого Макса Кідрука і його нову книгу „Зазирни у мої сни“

цього разу не технотрилер, а трошки містики від Макса : ) все як я люблю. історія про хлопчика, життя якого одного дня кардинально змінилось. розповідь іде від його батька. молодий українець, мій колега : ) (я теж філолог, і теж маю досвід роботи в службі підтримки ІТ компанії) Мирон. тут і про кохання, і про буденне життя українців та до болю знайомі його нюанси, і про виховання дітей, про втручання батьків в молоду родину та про багато всякого іншого. дуже багато про Рівне, що аж шкода було, що так і не заїхали ми свого часу в це місто. все довкола, та повз їздили. найсмішніше, що навіть про Сан Дієго та те, що поряд тут згадується. дуже несподівано : ) але головна історія пов’язана з маленьким хлопчиком Тео, та тим, що поселилось в його снах одного не дуже вдалого дня. мені дуже сподобалась книга. хоча й до останнього я сподівалась на інший кінець, але розумію, що то було б надто банально. Макс пише все краще та все смачніше. я взагалі повільно читаю, але його книги я просто ковтаю залпом. ця не виняток. якщо ви любите містичне, книга для вас.