мої батьки в гостях

24.3.2016

мої батьки вперше були в США. прилетіли в гості на три тижні. довго збирались і таки онучкою їх вдалось заманити : )

буденне

звісно з малою донею влаштувати дуже насичений візит важко. їй треба часто їсти та спати. а ще в нас лише одна машина. але пару разів Олег їхав громадським транспортом на роботу, а я вже катала батьків кудись. але більшість часу таки вони жили нашим звичним життям.
тато в мене знатний буркотун, впертюх та не любить змінювати звички, особливо харчові. але він не мав вибору : )
мама цікавиться всяким новеньким, але її спосіб харчування теж далеко не здоровий. то я їм влаштувала ”санаторій„ як вже писала раніше. регулярність в харчуванні (ніяких наїдань перед сном та бутербродів замість обіду), багато риби й морепродуктів, овочів та фруктів, нічого смаженого та жирного. але тато вперто виправляв ситуацію ”мало солі-мало перцю-що це за трава„ придбаним в магазині гострим соусом та хлібом : ) цукор хоч і був йому не солодким, але таки кидав його і на сироп синьої агави переманити не вдалось. єдине схвалення отримав манго. а так в нього щось незвичне запхати не вдалось. мама все зацінила. особливо сендвічі з Subway. поряд де гуляємо є один, то я разочок взяла на обід. то ще кілька разів потім ходили.
звісно трошки й шкідливим пригостили : ) американськими бургерами з In-n-Out, мексиканськими стравами та Маргаритою в улюбленому Cafe Coyote в Олд Тауні.
DSC_6457
другим пунктом були щоденні прогулянки. ми з Дариною щодня ж гуляємо, довелось і їм приєднуватись. мамі було важкувато, бо часто на гірку-з гірки. але вона добре трималась.
DSC_3531
тато спочатку слухався і пшикався захистом від сонця. а потім зі словами ”що ж я зовсім не засмагнувшим буду„ вперся і відмовився, як я не вмовляла і не пояснювала яке в нас сонце активне.
так як я така вперта й дивна не давала їм вдома нічого робити (бо вони приїхали відпочивати і бавитись з онучкою), поки я малу вкладала вдень (а це буває дуже довго) їм доводилось якось розважатись. то мої книжки читали. тато звісно сказав, що Кідрук нудний, але я бачила як швидко він його читав і хіхікав, тому не вірю : ) потім я почала їм показувати фільми більш-менш сучасні. важко було обирати, щоб сподобались обом. але майже всі обрані зацінили. половину ми просто вже на Олегових батьках випробували : ) решту на ходу шукали.

туристичне

третім пунктом були візити у всякі гарні-цікаві місця. програму мінімум ми виконали. навіть трошки більше. в перший же день після прильоту відвезли в Ла Хою (La Jolla Cove) до океану
DSC_5190
морських левів та котиків
DSC_5185
сходили в зоопарк ще й з Олеговими батьками, великою такою оравою.
DSC_5632
маму я вигуляла нашим відомим Бальбоа парком
DSC_6002
показала українську хатку і навіть познайомила з нашими тутешніми друзями та знайомими, поки тата Олег зводив на Мідвей
DSC_5853

DSC_5955
показали їм озера наші Повей
DSC_6527
та Мірамар
DSC_3559

затоку (Mission Bay)
DSC_3526
Олд Таун
DSC_6442
з’їздили в гості до Олегових батьків і гуляли вже там де ближче до ЛА у Newport Beach.
DSC_6092

DSC_6257

DSC_6432

ще моїх батьків скосив шопоголізм і вони ледве впакували потім все в дозволені вагові межі : )

враження

— найважче їм було нічого не робити (мама правда таки примудрялась помити посуд поки я була зайнята Дариною, а тато вибив в мене мітлу і підмітав листя на патіо).
— татові як курцю було важко, бо майже ніде не можна палити. але результат позитивний — він став знааааааачно менше палити. моя надія, що він кине ожила : )
— вразили місцеві рослини та звісно океан.
DSC_3574
— дуже сподобались пожежні машини : )
DSC_3589
— вразили магазини (але лякали ціни, бо почали в гривні переводити, а це катастрофа). мама все страждала, що вони так далеко. бо звикла вдома щодня ходити. воно і не дивно з тою кількістю хліба, який тато з’їдає — на тиждень не запасешся : ) а ще вона не вміє планувати закупи. я колись намагалась привчити ще вдома — безрезультатно. ми з Олегом маємо спільний он-лайновий список для кожного магазина в який я вношу все протягом тижня. це дуже пришвидшує процес та полегшує життя.
— дивувались, що з нами постійно вітались всі під ряд. постійно питали чи вони мене знають : )
— тато купався в басейні, а мама ходила зі мною в пральню (теж довелось звикати до іншого режиму прання). не розуміли як то ніхто не сушить одяг на балконі чи патіо. все хотіли мотузочку мені там натягнути : )
— маму дивували татусі, які з дітками на майданчику бавляться. а деякі це роблять дуже активно : ) і взагалі, що скрізь з дітьми ходять, навіть дуже малими.
— тато вирішив, що більшість населення Сан Дієго в’єтнамці : ) він в мене любить робити швидкі поверхові висновки. десь на вулицях побачив двох і вирішив, що то більшість. бо вдень на тих вуличках де я гуляю зустріти людей взагалі важко. хіба то буде хтось з дитиною як і я. те, що ~60% білі та ~30% латиноси його не переконало.
— вразили розміри міста. вони не уявляли, що воно таке велике і що все так далеко від дому. хоча мені вже 15-20 хв пішки до найближчого місця де можна купити щось їстівне вже не видається далеким : )

підсумки

— батьки набули досвіду в польотах без знання мови і вдало впорались
— батьки побачили де ми живемо і їм сподобалось
— батькам таки було б непогано трохи вивчити ту англійську до наступного разу

Категорії: Записничок, США | Теґи: , ,