перший семестр в коледжі

в зимовому звіті я вже згадувала про своє навчання в коледжі. от перший семестр закінчився і я можу вже повноцінні враження сформулювати в тексті.

математика

1. викладачка молода і просунута : )
вона зробила все щоб зменшити витрати студентів. і не вимагала мати офф-лайновий варіант підручника. бо домашні завдання робились в он-лайн лабораторії і там же був доступ до підручника. там же пізніше знайшлись і тестові завдання до підсумкового екзамену. що було майже вдвічі дешевше. і взагалі мені дуже сподобалось робити домашнє завдання в такому режимі. одразу знаєш результат. можна робити додаткові завдання для тренування перед тестом. можна подивитись приклад вирішення подібного завдання. бо іноді бувало, що не зрозуміло що саме і в якому вигляді від тебе хочуть (ну бо мені воно все чуже). але пізніше я дізналась, що я така задоволена єдина. всім у групі не подобалось так робити завдання. і можливо це і було причиною, що багато студентів кинули цей не такий вже й складний курс. до кінця лишилась половина групи чи менше навіть.
2. практично весь матеріал мені знайомий зі школи, але є свої але. все це називається незнайомими словами : ) таких глибоких знань в англійській в мене ніколи не було в цій тематиці. і якби я пропустила цей курс, то просто не розуміла б що від мене хочуть власне далі. стільки різних варіантів сказати 2-1 я собі не уявляла : ) деякі операції робляться інакше. дещо ми взагалі не робимо, бо воно зайве в написанні, збільшує кількість писанини. деякі речі ми просто не вчили. але загалом все просто. єдине, що для мене то було більше лексичне випробування ніж математичне. цікаво, що грецьці літери в математиці вони називають на свій манер. ну хай вже x,y то не ікс та ігрек. але те, що π називають пай для мене було незвичним.
3. хоча курс був алгебра і геометрія, геометрії було аж 2 заняття вкінці : ) це мене засмутило. я дуже люблю геометрію. може в наступному рівні буде більше.
4. найбільшим приколом було, що наша вагітна викладачка таки не довела нас до кінця і народила раніше. нам відповідно поставили заміну. що трошки збило з пантелику. перед самим фінальним екзаменом звикати до іншого стилю викладання і все таке. ну я особисто лише більше стала радіти, що до того в нас була інша викладачка. ця б змусила і дорогезну книгу купити і домашку від руки дряпати : ) бо їй оці он-лайн технології не подобаються, білі дошки на яких маркером пишеш не подобаються. власне було б дуже сумно : ) хоча викладач вона хороший і пояснює добре. просто інакше. і багато часу витрачає відмовляючись від нових технологій, що затримує процес навчання. ну і такі зміни в кінці семестру призвели до того, що результату фінального тесту ми так і не дізнались. лише загальну оцінку за семестр на сайті коледжа.

англійська

може це лише цей викладач, а може такий стиль викладання цього предмету, але поки порівняти можу лише з математикою.
1. абсолютна відсутність інформації про успішність до останнього дня. і я серйозно, результати свого 3.5 місячного навчання ми дізнались в останній день семестру (і то лише по-секрету. нам лише мали повідомити чи ми здали, чи завалили. а саму оцінку мали викласти он-лайн наступного тижня. але вона нам кільком тихенько сказала оцінку : )). теоретично в студентів є можливість кинути курс, якщо вони бачать, що завалять його чи закінчать з небажаним результатом. нас цієї можливості позбавили. і годували лише „You’ll be fine!“ як виявилось ближче до кінця курсу це означає трійка і вище. тобто якщо твій результат трійка і вище, то в тебе все „fine!“. але навряд всі з цим фактом погодяться : ) для більшості fine! це відмінно. тобто весь цей час я була в повному нерозумінні де я і на якому рівні. чи треба щось покращувати, чи можна не хвилюватись даремно. це страшенно понижує мотивацію старатись щось робити взагалі. бо що б ти не робив, тобі кажуть „fine“!
2. дуже багато писанини. і якщо я кажу, що багато писанини, це означає, що її жах як багато. я люблю писати (це видно з довжини моїх дописів), але не настільки. і найгірше, що тематика цієї писанини була однаковою протягом чотирьох місяців. вже після першого місяця мені хотілось вбитись. це нууууууудно!!! я не проти писати. але ж змінюйте тему хоча б.
3. дивні примусові вимоги. однією з них було примусове відвідування центру англійської мови. є в коледжі центр англійської та математики. той, хто потребує допомоги в навчанні може вільно прийти і отримати консультацію в репетитора безкоштовно! є різні семінари тематичні і всяке таке. це дуже кльово, але якщо мені це не треба, чому я мушу? це було дивно. ну мені то ок. я маю вільний час вдень і можу собі дозволити такий візит. а ті, хто на роботі вдень (бо заняття в нас вечірні, і багато хто вдень працює) мусили відпрошуватись з роботи, щоб виконати вимогу викладача. бо он-лайн консультація не підходить.
4. ще одна дивна вимога — книга за програмою може бути лише паперова. електронні книги заборонені. це кардинально протилежне до математики. а тут в мене був шок. бо в книгарні коледжа книжки швидко зникли і ми купили дешевший електронний варіант. маючи трохи бонусів в google play це було взагалі страшенно вигідно. але виявилось, що це заборонено і я не зможу користуватись електронною книгою на заняттях. а без книги я не зможу виконувати завдання. і викладачка про це повідомила пізніше, не одразу. коротше я була зла, але паперову таки купила. вона правда запропонувала мені книгу в тимчасове користування, бо сама була засмучена ситуацією. я ж одна така „розмуна“ виявилась. але в ній я не змогла б писати. а для останнього твору в класі потрібно мати книгу з нотатками в ній, та і на заняття треба було робити різні помітки до тексту. і толку мені з тої її книги не було б жодного. найсумніше, що книга мені не сподобалась навіть. я ж тут в тотальній економії забороняю собі улюблених авторів купувати. а тут от таке.
5. останній твір, який ми писали вдома мене вбив просто. з навзи я чомусь була впевнена, що треба буде написати щось про автора книги і наше бачення його та враження від книги. чи щось таке. а виявилось треба на ТРИ сторінки написати про те як ми писали наші твори і які у нас з того приводу відчуття : ) ТРИ СТОРІНКИ! та я ледве одну змогла за день написати і зависла, бо не знала що ще можна додати. це маячня писати про те як я пишу. і пишучи той твір мені вже було дійсно байдуже вже яку ж оцінку вона мені вліпить, аби швидше розпрощатись з цим нудним курсом. з останніх сил мені таки вдалось рівно три сторінки витворити : )

підсумки

загалом мені сподобалось. це цікавий незабутній досвід, який додає навичок виживати в світі, де треба робити все самому, а не те, що сказали і без варіантів. а ще мені дуже бракувало спілкування з людьми минулого року. тому я задоволена вже тому, що я серед людей : ) я стала менше боятись говорити. першою в мене таки була французька, і англійська фонетика в мене не поставлена. може тому мене часто питають чи я не з Франції : ) хоча здається в мене типовий слов’янський акцент.
відчуття легкості на заняттях. про що я? в нас якось відчуваєш напруження чи страх перед викладачем. тут якусь рівність чи що? є правила і твій вибір слідувати чи порушувати. викладач спокійно може спілкуватись з будь-якого питання. і надає всі контакти для цього. ну і цікава особливість для мене. на першому занятті викладач розповідає коротко про себе. це незвично і цікаво : ) і загалом якось вільно почуваєшся, бо така створюється атмосфера.
багато доступних ресурсів для студентів. це більше мабуть матеріальна перевага. але якщо в звичайному найпростішому коледжі так, боюсь уявляти як там в Гарварді : )
бути знов студентом — це весело. це основний плюс : )
я здійснюю свою одну давню мрію про освіту іншого профілю. колись давно я хотіла вивчитись на щось технічне. бо частинка мене таки нерівно дихає до всього такого, а знань бракує з філологічною освітою за плечима. тому забивши на кар’єру освітянську вирішила таки йти вчити технічні науки : ) може колись з того щось і вийде корисне : ) наразі я цілком задоволена початком і попереду в мене короткі канікули, а потім літній семестр, на який я з боями, але зареєструвалась. хоч ідеального он-лайн семестру в мене не вийшло і доведеться на англійську таки їздити. але може мені цього разу пощастить і заняття будуть цікавішими та більш інформативними : )
ну і я цього семестра відмінниця : )