les grandes familles

напишу ще про одне старе кіно.
Величні сім’ї/Les Grandes Familles

в захваті від мови і гри акторів.
фільм 1958 року, режисера Дені де Ла Пательєр. в головній ролі легенда французького кіно Жан Габен
який мужчина

а в молодості

фільм знято за мотивами роману Моріса Дрюона з тією ж назвою, за який він отримав Гонкурівську премію (1948 рік). думаю багатьом Дрюон відомий серією романів „Прокляті королі“. до речі помер він не так давно в 2009-му, як виявилось. і колись був навіть міністром культури Франції.
але далі про фільм. історія про певний період життя однієї з найбільших та найвизначніших сімей Франції. в них і цукрові заводи, і шахти, і мережа газет, і банк. кіно про людські стосунки між батьком і сином, між родичами, між начальниками та підлеглими. кіно про принципи та людську моральність. про те, як важко іноді правильно виховати багатому тату небалуваного сина. і звісно про батьківську любов і про вміння гарно помститись та про вміння гарно кохати.
я отримувала неймовірне задоволення від мови. зараз так мало хто говорить французькою.
а в кінці дуже важко втриматись від сліз. як вона читає той лист. а… я не втрималась і ридала, як маленька.
коротше кінокатарсис можна отримати однозначно.