божевільні та гарячі дні прохолодної весни

дві причини бажати літа — 1. приїзд коханого 2. відпустка. але згадка про спеку змушує бігати муращок шкірою.
цей рік почався з такої скаженої швидкості подій, що я взагалі майже не помітила, як пролетіло вже 3 місяці та почався четвертий. час просто вислизає з рук.

за цей час я встигла пройти атестацію і підвищила свою категорію. вона кумедна, але все одно я вже не просто спеціаліст. було так смішно слухати свою характеристику, а ще смішніше як мене сварили та хвалили.

такі очікувані канікули і надія виспатись були зруйновані неочікувано великим замовленням на переклад. цей переклад я мабуть не скоро забуду, а при слові свиня ще довго буду здригатись (переклад був про розведення свиней). я не тільки не висапалась, я взагалі майже не спала. 2-3 години в добу, не більше. зато тепер все знаю про свиноферми, свиней та бізнес-плани)))

придбали з дівчатами квитки до Львова та замовили житло. травень буде подорожуючим. хоча і не в тому складі як хотілося б мені, бо традиційно я їздила інакше. але тим не менш має бути весело. нарешті відвідаю хоч якісь замки Львівщини. і заодно завітали у відновлений Бабуїн. я вже думала Київ його втратив. одна з небагатьох приємних місцинок мого міста.

на роботі повний завал — підготовка до фестивалю та кіпіш навколо нововведених екзаменаційних контрольних для 5-8 класів. я чудово потрапляю по всім фронтам, бо в мене як раз два 5-х, один 6-й, один 7-й, один 8-й. добре, що для молодшої школи ще нічого не вигадали))) найкумедніше в нас навіть посібників не буде, бо для спеціалізованих шкіл з французькою мовою їх не друкуватимуть)))

нарешті побачила малюка ще одних друзів. йому ще нема і трьох місяців, такий манюня. заодно і прогулялись з ними аж до Чернігівської області до Десни. одяг і досі приємно пахне димом та лісом.