дивні метропасажири

кілька сьогоднішніх дивомитей з метро
***
їду на танці. заняття доволі пізно, і так вже близько 21-ї я трошки поспішаю. тому на автоматі йду на обхід людей в метро на шляху до ескалатора. на Золотих Воротах два ескалатори і між двома переді мною йде такий нічогенький дядечко. ну я його намагаюсь швиденько обійти. і тут неочікувана реакція — дядечко помітив мої маневри, зробив великі очі і почав мало не бігти. я скромно хіхікаючи забила на обгін. потім на вулиці час нагнала)))

***
ну це вже мене давно не дивує, проте продовжує обурювати. ну от поясніть мені чому? ну чому треба стояти біля дверей незворушно, заважаючи заходити пасажирам, якщо ти дура ще чотири зупинки їхати будеш? наче, якщо на пару кроків від дверей відійти, тебе більше не випустять звідси. жахи! „скрізь одні дибіли“ ©

***
останній день лютого. і проїздний звичайно вже не потрібний. їхала з танців зустріла тата в метро, який намагався втюхати проїзний тим, хто заходив на станцію. добре діло хотів зробити — дати зекономити жетончик, все одно вже не потрібен сьогодні. що ви думаєте? лише п’ята!!! людина погодилась. попередні четверо нервово від нього тікали)))) дивні люди.