Відпустка 2010: Світязь—Ковель

Цього року на жаль (або на щастя))) не вдалось піти в гори, але відпочили ми тим не менш суперово. Відвідали Волинь (рік Волині якийсь видався))), село Світязь. Так так! Відпочивали на Шацьких озерах, а точніше на Світязі, найбільшому з них. Не томущо попсово, а томущо було в моєму списку)))

Отже, виїхали з Києва. Для всіх не є таємницею температура повітря цього літа — їхати було нелегко (це ми тоді думали, що гірше не може бути… даремно, бо назад їхати було значно важче і заснути толком так і не вдалось). Зранку виповзли у Ковелі і пішли на пошуки транспорту до Світязя. Доволі швидко доїхали, але трошки поблукали селом (ну а я трошки попанікувала)))). І от прийшли.
Готель піаритиму безкоштовно, бо він того вартий))) — Між трьох озер
Ми жили в найпростішому номері, ще й потрапили на сезон найнижчих цін. Після нашого приїзду ціни піднялись, а коли бронювала були значно більшими. Але…в номері ліжко (логічно))), тумбочка, комод, душ та санвузол, холодильник, чайник, кондиціонер і для чогось ще телевізор з кабельним телебаченням (канали не лише українські, а й світові, навіть для дорослих 🙂 — ну треба ж було глянути за що платили гроші, то досліджували)))
Я відпочивала, тому готувати бажання не було і обіди та вечері вирішили замовити в готелі. Не пошкодували. Все було надзвичайно смачно і цього було багато. Я свою порцію завжди не доїдала, особливо в обід.
Ну а тепер про саме місце.
Оце вид з вікна

По всьому комплексу висять отакі квіти

Ми жили на третьому поверсі, останньому. Корисне фізичне навантаження та і вид кращий і сусіди по голові не гупають)) А вели нагору гарні ковані сходи

У дворі натягнуті гамаки в яких можна розслабитись та позасмагати

До озера від готелю 2-3 хвилини ходу. Чистий пляж, пісок та прозора вода. Ніякого сміття чи каміння.

Правда на пляжі дууууууууууууже багато дітей. Озеро мілке — щоб дійти до глибини треба метрів 300 протопати, от малечу і привозять, бо не страшно пускати у воду. Деякі з них мабуть мали не достатньо уваги та зголодніли 🙂 Підловила дівчисько за поїданням пальців ніг)))

Скористалась подарунком та читала на пляжі книжечко, сонце йому не страшне

Були вдвох, тому спільних фото майже нема, хіба отакий автопортрет

Один раз навіть потрапили під грозу, я купалась під стіною дощу. Світлин цього процесу звичайно нема, а от з чого почалось є

А після грози веселка

Подвір’я з дитячим майданчиком

Прощальний захід сонця на Світязі

Трошки деталей двору:
Гном

Шапокляк та криска-Лариска

Бесідки

Відпочили дуже класно ще й довідались, що багато хто прогадав з місцем і ціною, а нам пощастило 🙂

Далі відправились у Ковель гуляти чекаючи потяг додому. День видався ну нааааадто спекотний і ледве рухали нозями. З n-ого разу знайшли карту міста і одразу ж надибали приємну кав’ярню, де і засіли остигати. А я нарешті випила кави

Остигнувши ми відчули голод і замовили обід. Я як завжди у подорожах новими місцями — дегустую деруни

Відпочивши пішли гуляти. Кілька цікавинок міста:

Нагулялись ми дуже швидко, бо реально плавились на сонці. Відсидівши дві години в парку в тіні почали шукати де б повечеряти перед потягом. Зайшли в гарненьку кав’ярню і довго були там єдиними клієнтами, що аж було моторошно. Але потім з’явились люди.
Кава на дорожку

Бувай, Ковелю!

п.с. захід сонця навздогін

Мандри, Світлинки | відпустка, Ковель, озеро Світязь, Шацькі озера