27 Січень 2009
…поцілунки. я дуже люблю поцілунки. просто обожнюю. а без них так важко.
…обійми. в них так затишно і спокійно.
…захід сонця. насичений. ці мільйони відтінків червоного.
…літню грозу, з блискавками і громом. дивитись як краплі стікають по шибці. або вийти на балкон і дивитись на калюжі. на ці водяні бульбашки. і вони танцюють в калюжах.
…сніг. зимовий ранок. коли все вкрите снігом, з неба сяє сонечко і сніжинки виблискують, ніби розмовляють з промінцями.
…ліс. там завжди легко дихати. а ще високі дерева. поряд з ними чомусь приємно відчувати себе маленькою людинкою. а ще осінній ліс — дуже гарно.
…гори. гори завжди. викарабкавшись на гору відчуваєш, що зробив маленький подвиг : ). а ще відчуваєш себе ближче до пташок. хоча і не вмієш літати.
…море. люблю всі водойми, але саме море мене підкорює найбільше. я ще не бачила океан. знаю, що він значно могутніший. але здається таки море переможе в боротьбі за моє серце.
…собаки. великі пси. особливо люблю собачі лапи. їх так приємно тримати в руках або відчувати на плечах. а ще собачі усмішки. якщо собака вам усміхнулась хоч раз, ви вже щаслива людина.
…польові квіти. такі ніжні, тендітні. особливо ромашки. як можна бути такими білими і такими гарними водночас?
…книжки. з вдох років вони мене полонили. шурхіт сторінок та запах фарби й паперу. люблю гарні книжки в товстих обкладинках.
…морозиво. єдина солодка річ, яку люблю і не можу мобі заборонити.
…музику. якісну музику. класичну, джаз, блюз, рок…
…сальсу і танго. сальсу танцюю, тангл мрію навчитись танцювати.
…літнє київське небо. воно синього кольору. такого синього, якого я ще ніде не бачила. воно манить і відштовхує. заворожує.
Категорії: Те, що на душі |
Немає коментарів
26 Січень 2009
Отуточки пан, який завязто графоманить в себе в блозі, і лише раз (чи може два) завітав до мого, нахабно вимагає відповіді на питання. Відповісти відповім, але так як моя сторінка особливою популярністю не відрізняється і люди, які її відвідують навряд напряжуть руці створенням чогось, то ця гілка продовження не матиме. Але відповім.
Отже, питання:
Якби тобі дали одну атомну бомбу, в якої радіус дії тільки на одну країну, незалежно від її розмірів, на яку країну ти б її скинула? 
Якщо це підступний натяк на певні віддалені заокеанські території, то марно. Я є пацифісткою, тому жодну країну не наважусь знищувати. Навіть якщо вона мені ну дуже не подобається. Все в світі має свої наслідки. А руйнування чогось хоча і спонукає до новостворення нового чогось, не принесе добра. Навіть мені.
Народилась на кілька хвилин думка в голові про штучностворену країну з усіма світовими покидьками. Але і це ніц не вирішить. Бо так як світ потребує гармонії, покидьки будуть завжди.
п.с. Панна зараз в стані певної ейфорії передвідчуття весни, тому я вже навіть злитись нінакого не можу.
Категорії: Блоґування |
Коментарів: 2
23 Січень 2009
п.с. кава моя, чашка теж, фото моє ©
Категорії: Записничок |
Немає коментарів
20 Січень 2009
вирішила зробити собі любій подарунок і позбавила себе сидіння вдома та отримування привітань телефоном, та поїхала до братика в Тернопіль. в зв’язку з нововведеним правилом на роботі, мала вихідний в подарунок на день народження тому в Київ можна було не поспішати. кілька коротких вражень від подорожі.
(продовження…)
Категорії: Записничок |
Коментарів: 5
16 Січень 2009
Починаючи з літа минулого року по Києву почалися поступові „набіги“ на ІТ компанії. Спочатку маленькі й не помітні. Це коли люди приходили зранку на роботу, а там інша охорона, яка не пускає, а компи та сервери десь за містом роздовбані валяються.
Далі набираючи обертів дійшло до загальновідомого Infostore.org.
Десь з середини грудня ми із співробітниками теж жили в очікуванні хлопчиків за викликом. Один день трясло дуже, особливо адмінів, на чиї тендітні плечі і пала місія забезпечити максимально можливиї захист конфіденційної інформації. Добре, що більшість серверів таки не в Україні, тому основна проблема створювалась комп’ютерами співробітників нашої компанії. Буквально за годину знищилось та винеслось все, що було на паперових носіях. Ближче до вечора вже почалися жарти щодо того як правильно падати аби не отримати дрючком по личку)))
За тиждень трошки заспокоїлись.
І от буквально вчора в сусідньому корпусі ОАО «Квазар» (на території якого ми арендуємо приміщення) відбувались малоприємні події. Думаю вже доволі відомі на сьогоднішній день і пов’язані з описаним у данній статті: Рейдеры пытаются захватить ОАО «Квазар»
Сьогодні будівля активно обростала захистом для вікон, який оперативно наварювали з самого ранку. Також навколо та всередині прогулювались десятки підозрілих осіб специфічної зовнішності та особливим інтелектуально-збагаченим світлом в очах. Принаймні мої співробітники повернулись з обіду з широко розплющенними очима та купою емоцій від проходження коридором до столової оснащеним такою надзвичайною охороною вздовж обох стін.
Залишаючи місце роботи певні особини були помічені за дружнім колективним розпиванням НЕслабоалкогольних напоїв поблизу та розважальними прогулянками територією заводу.
Звичайно основний удар припадатиме на адміністративний корпус Квазару, проте той в якому знаходимось ми з’єднаний з ним чудовим широким коридором.
Цікаво чи буде мені куди повертатись на роботу після вихідних…
Категорії: Записничок |
Коментарів: 4
