я втратила відчуття часу. він в мене то летить наче ракета, то повзе повільніше за равлика. враження, що катаюсь на американських гірках.
лише два тижні минуло, а наче всі три місяці пролетіло. я зарилась в роботі по самі вуха і забула вже хто я і де я. але життя мені щоденно нагадує.
телефон
Доволі часто подорожую потягом. От і збираються враження, спостереження…
Одне із спостережень — в купе рідше люди починають йти на контакт. Плацкарт напевно більше сприяє спілкуванню))) До того ж різних людей.