Вперше я переглянула серіал ще в далекому дитинстві. Тоді, коли це стало нововведенням в українському телебаченні. Вся країна слідкувала за долею „рабині Ізаури“, потім ще якоїсь нещасної тьотки. А пізніше з’явилась „Санта-Барбара“ та „Далас“. В шкільні роки всі однокласники та я в тому числі слідкували за подіями „Елен та хлопці“. Як не як французьку вчили. І це був чи не єдиний спосіб почути живу мову та ознайомитись з життям французької молоді.