Три тижні тому моє життя знову кардинально змінилось. Знову самотня осінь та зима. Цього разу знову страшно і боляче, але вже завчасно був складений план дій на 6 місяців вперед, аби заповнити весь час хоча б чимось, аби не лишалось на самоколупання.
Я часто помилятись стала,
Стає постійно важче й важче жить.
Я «друзів» ще недавно безліч мала,
Та всі розбіглись в першу важку мить.
Усі крім тих, кому вклоняюсь досі
Хто розділяє всі мої шляхи.
Всім тим, чий із любов’ю докір,
Вплітається в характер нелегкий.
Всім тим,хто цінував довіру,
Хто вмів то берегти в душі.
Всім тим, кому завжди я вірю,
З ким є моменти і сумні й смішні.
Вони уміють буть завжди потрібні,
Творити настрій, що безслідно зник.
Для них у серці місце відповідне,
Якому важко й боляче без них.
© ISoldTheWorl