Каліфорнія багата на різноманітні природні дива. тут можна знайти навіть сніжні вершини, якщо постаратись добряче. та цього разу нас чекали місця спекотні, гористі та малорослинні. поки ще не зовсім пекло, таки наважились відвідати Joshua Tree National Park.
в дитинстві в мене звісно був велосипед. спочатку триколісний, потім двоколісний дитячий. але років у 10 я з нього звісно виросла і його віддали сусідському хлопчику, а мені пообіцяли більший придбати. та так і не судилось. я довго ображалась, потім забула. бо у дворі в когось завжди можна було позичити і покататись. але іноді жартівливо батьків дражню, що обманули дитину : ) хоча розумію які тоді були часи і не до велосипеда якось, коли не знаєш чим родину годувати. та годі про сумне. мрії збуваються!
планувався звіт з більш радісним присмаком, але вийде з гірчинкою. власне наче і часу вже багато минуло, а і змін особливих немає та зрушень жодних фактично. хоча подій дрібних не бракує.
читаю я дуже повільно. ну принаймні я так думаю. не знаю чому, бо дуже люблю я це діло. може саме тому, щоб розтягувати задоволення : ) але ця зима в мене плідна на читання (для мене теперішньї плідна, в роки студенства звісно по півтори сотні за 4 місяці доводилось, а зараз розбалувалась). маю доволі часу для читання, та і натхнення не бракує. чергую привезені з України книжки, з купленими тут. окремі пости про кожний твір робити не хотілось, тому коротенько підсумково-оглядово
нарешті дістались ми до такого відомого в США парку як Sea World, в який їдуть з усіх Штатів. ми живемо зовсім поряд з цим парком. пробули ми там від відкриття до закриття і навіть не помітили як час пролетів. ну а далі детальніше
звісно зараз практично вся моя увага прикута до новин та трансляцій, до звісток від друзі, що з ними все в порядку, вони живі та цілі. страшенно переживаю за батьків. і з жахом читаю новини. постійно в фоні трансляція з Грушевського. хвилююсь за всіх і кожного, молюсь за героїв. це в якості відволіктись і згадати щось позитивніше вирішила таки написати тут щось.
одного дня Олегів колега запропонував нам погуляти в лісі. ми звісно погодились. бо любимо ліс, любимо гуляти на природі та любимо відвідувати різні нові місця. отже, зібрались та й поїхали. я чесно не очікувала такої краси. це було дуже приємним сюрпризом.
от і минуло вже майже 6 місяців мого американського життя. хоча менше 6. бо з дуже сумної причини довелось змінити плани і їхати на Батьківщину значно раніше ніж планувалось. та нема лиха без щастя. і друзів побачила, і серце заспокоїла (бо ми вже не здалеку вболіваємо за долю України, а можемо долучитись до її творення безпосередньо), і зима моя таки буде зі снігом та морозом. далі таки трошки звіту за останні місяці та трошки про відвідини України
це буде довгий допис про враження від подорожі майже місячної давності. але також багато відео та світлин з подорожі. якщо у вас є зайвий вільний час та вас цікавить, оте, що в назві, ласкаво прошу : )
з усіма своїми особистими справами та клопотами прогавила таке! в бложика міні-ювілейчик. 27 жовтня йому виповнилось 5 рочків. побігла святкувати : )