подорож машиною: Аризона—Юта—Невада

нас чекали осінні канікули в школі і ми вирішили їх використати для нової подорожі. досліджуємо нові та всі ближчі до нас штати.

нам дуже сподобалося подорожувати машиною. особливо враховуючи те, що літаком поки складно. знайти аренду машини з трьома автокріслами чи тягти з собою то дуже нецікаво. тому поки не доростуть хоча б до бустерів вивчаємо все в межах доступу машиною протягом тижня.
цього разу вирішили глянути на Долину Монументів і сформували маршрут навколо. додали ще цікавих місць дорогою і залучили друзів в цю авантюру.
Маршрут: Сан Дієґо (Каліфорнія) — Фінікс (Аризона) — Седона (Аризона) — Олджато-Моньюмент (Юта) — Моаб (Юта) – Селайна (Юта) — Лас Вегас (Невада) — Оушнсайд (Каліфорнія)

День перший

я хотіла виїжджати в неділю, бо в суботу українська школа. ми всі втомлені (особливо я після 4 проведених уроків) та й виходить пізно дуже приїжджаємо. але я була в меншості. то ж виїхали в суботу о 15й. перший пункт Фінікс, Аризона.
чистої дороги годин п’ять. але зупинки на рестеріях та вечерю, і маємо плюс 2-2.5 години. ну і маленький сюрприз — інший час. Каліфорнія вже перейшла на зимовий, а Аризона не змінює свій. от і ще година втрачена.

до Фінікса їхали в темряві, дорогою далекою від міст і світлового шуму. небо всіяне зірками. краса!

День другий

зранку поснідавши швиденько відвідали цікавий парк з дірявим камінчиком.


далі ми поспішали вже в наступний пункт подорожі, бо мало часу лишалось до закриття.

а приїхали ми в Седону. в цій частині вже червоний колір ґрунту та каміння яскравіший.

сходили на невеличкий хайк біля Red Rock Ranger District Visitor Center.

далі заселились і гуляли вже поблизу.

це був День Народження Даринки тому трохи святкували в подорожувальних умовах.

День третій

наступного дня відвідували гарнезні місця.
почали з хайкінгу серед червоних скель, поки всі мають багато сил.

зробили перерву на обід і вже легшими маршрутами поїхали. бачили поселення корінних племен в скелях і гарні осінні дерева.

бачили ставок, дуже глибокий, який дає великий запас води і печери з рідкісними кажанами. кажанів не бачили.
пощастило і на захід сонця ми встигли до церкви на скелях.

звідти шикарний вид і червоні каменюки в західному сонці просто шикарного кольору.

День четвертий

наступного ранку вирушили до Великого Каньйону.

ми з Олегом там вже були 9 років тому. тепер показали і дітям це дивовижне місце.
тут розповідати особливо нічого хіба дивитись.

після каньйону вирушили далі на ночівлю вже в Юті

День п’ятий

наш готель був зовсім поряд з Долиною Монументів, тому дозволили собі трошки довше поспати і не поспішати. але я таки встала рано, що побачити оце

а так виглядає сам готель

парк Долина Монументів знаходиться на території земель племені Навахо. і то ще Аризона. види шикарні, камені величні, дороги важкуваті для нашої машинки. пару разів човгнули пузо добряче. пощастило з погодою, було сухо і сонячно. бо якби тільки після дощу, ми б не ризикнули туди навіть заїжджати.

смачно пообідавши вирушили в наступний пункт нашої подорожі.

День шостий

цього дня нас чекали Арки. великі кам’яні арки Arches National Park. до найвідоміших ми не дістались, бо наші менші подорожувальниці ще таких довгих маршрутів не витримують (і то швидше їм стає нудно від тривалості ніж вони втомулюються фізично). але трохи походили і полазили у каменюках.

надивились на гарнезні краєвиди.

це був саме День Подяки тому дуже пощастило знайти місце для обіду.
підкріпились і вирушили в наступне місто ночівлі.

День сьомий

ранок подарував мені і дітям сніг. водіям звісно то не сильно було в радість, особливо Олегу, який не має досвіду водіння в таких погодних умовах. але ми з дівчатами тішились.
дороги в принципі розчищені, але коли вперше їдеш в мороз і сніг, то воно не дуже затишно за кермом.
трошки скорегували маршрут зважаючи на погоду і вирушили без зупинок до Лас Вегаса.

прогулянка Стріпом то ще той хайкінг. як на мене то Вегас не для дітей. принаймні віку наших. але показали їм цікаве — інсталяції в Беладжіо і їх танцюючі фонтани, готель Париж та Венеційський, покатались на монорейці.

і діти так змучились, що засинали вже на стільцях в ресторані на вечері. та й ми самі дуже виснажилися. важко в таких натовпах не завжди адекватиних, і найчастіше п’яних димлячих людей контролювати, щоб малих не штовхнули чи не налякали.

День восьмий

зранку довше поспали цього разу. смачно поснідали і поїхали кататись на оглядовому колесі.

нагодували дітей морозивом.

вирушили по-малу додому. дорога чекала довгувата ще й забита.

Висновки-підсумки

— ця подорож була фізично значно легшою, бо відстані були значно коротші цього разу. ну і відсутність спеки звісно робила пересування комфортнішим.
— наша Мирослава таки припиняє бути мирною як тільки сідає в автокрісло : ) ніякі розваги не допомагали. 3-5 хв і починається ”мені не зручно„ ”мені тисне„ ”я хочу вийти, випустіть мене„
але за кілька хвилин верещання вгамовується і як нічого не було. малює, клеїть наклейки, дивиться мультик чи робить завдання, які я наготувала. шкода інших дівчат звісно, але окрім як перетерпіти ми не знайшли поки виходу.
— також треба себе змушувати не лише детально складати списки речей, а й починати їх складати не в останній день. бо таки дещо забула, хоч і підготувала та купила в дорогу.
— маю тепер кілька корисних штук купити, які варто мати з собою. підгледіла в друзів. наприклад маленький електрочайник. в номерах зазвичай є кавоварка, але Олег не п’є каву. та і я ввечері хочу чаю, а не кави. гріти воду в кавоварці видалося невдалою ідеєю. тому вже собі приглядаю чайника на майбутнє. так само ще варто мати додаткове термогорнятко чи навіть термос зі собою.
— варто таки брати одноразовий посуд і чай в пакетиках. особливо, якщо це подорож в прохолодну пору року. США не дуже чайна країна, треба піклуватись про свої вподобання самим.
— також дуже допомогли зручні дошки-органайзери для малювання, які я купила дівчатам перед мандрівкою. дуже крута штука. все що треба вміщається всередину, листок зручно тримається. треба їм наступного разу ще рюкзачки поновити теж.
— взяти дві валізи і промаркувати торбинки з одягом було вдалим вдосконаленням. це значно спростило наші пересування. треба тепер щось зручне для продуктів на наступний раз.
— ще думаю за можливості брати і свою подушку, бо в деяких готелях не могла спати практично, бо жахливі подушки.
— подорожувати з друзями дуже кльово. дітям разом веселіше, нам є з ким дорослим поспілкуватись, підстрахувати є кому в складних місцях (бо часом стрьомно самим в деяких місцях застрягти без зв’язку). але і задовільнити побажання більшої кількості людей важче, синхронізуватись важче.
— відкрила для себе іншу Аризону і загалом вперше відкрили для себе Юту.
— наїлись дуже смачного мняска і напились багато гівняної кави.
— подорож була прекрасна, ми побачили все, що планували і це було дуже гарно і велично.
— в передостанній день подорожі ми побачили практично всі пори року. бо із зими приїхали майже в літо.
— наші діти вперше побачили як падає сніг і вперше грали у сніжки. це незабутні враження для них.
— ну і ми вже почали обирати наступне місце для подорожі машиною : )