Дарина. місяці з шістнадцятого до вісімнадцятого

зміни за 3 місяці з шістнадцятого до вісімнадцятого.

ці місяці були дуже важкими фізично і морально. сон постійно переривався, мала постійно дратівлива й капризна. канючить і канючить, щось просить не знає що. могла на рівному місці розплакатись. як я і підозрювала то все зуби. бо ближе до 18 вилізла одна нижня четвірка, але наступний був не його напарник, а сусід — трійка. що було несподівано. потім вже з протилежного боку полізли ті самі.четвірка вже прорвалась, іде сусід.

сон

весь 16й місяць (власне так само 17й і 18й), як в кінці попереднього нахабно прокидалась в проміжку між 7 і 7:30 і з кінцями. а так як до цього ще й нічне прокидання (десь 1-2 рази на тиждень) стабільне додалось з безкомпромісним подальшим сном лише з нами, то в нашій спальні завелись іграшки і ми досипали, поки Дарина після мільйона спроб дістатись до нутрощів тумбочок і розтягавши кімнатою всі інші доступні речі, таки бралась за іграшки. до 8 ранку таки вдавалось додрімати. а іноді вона засинала знов, та так, що потім довго ще дрихла.

харчові забаганки

коли тільки вводила прикорм, фрукти-ягоди в ніблері йшли чудово. Дарина обожнювала кавун, манго та черешні. але після року як відрізало. вдавалось дещо в каші сховати. але більшість фруктів таки йшли в пюрешках (ну хоч якось). потім якось був період груші. з тиждень вона їх їла. потім десь півтора трусилась за нектаринами. далі довго нічого, і раптом захотіла яблуко. вкусила в мене. ще вкусила. відібрала і зжерла все яблуко сама. поки їсть і досі. шматочки їй чищу (бо шкірку не їсть, а випльовує. я замахалась їх по хаті збирати, легше почистити) і даю. це здається перший самостійно споживаний фрукт. і лише один конкретний сорт з конкретного магазину : ) така от панна вибаглива 😀 ще часто вимагає їжу з моєї тарілки. навіть якщо вже поїла, їй обов’язково треба те, що в мене там є. я даю все, але не все їй подобається. та це її не зупиняє.

дратівливе

порівняння! мене все дитинство порівнювали з кимось, що створило мені силу силенну комплексів та моральних травм (+ доволі велику прірву між мною і батьками). я Дарину ні з ким не порівнюю і навряд вона від мене колись почує „а от Біллі чи Кеті от такі-то, а ти чим гірша?“. я слідкую за теорією та досвідом друзів що і коли приблизно діти починають робити і просто чекаю (звісно ще є педіатр, який слідкує і нам ще й розповідає чого чекати в проміжку між плановими візитами від мацьопи нашої). від того, що якась інша дитина зробить це раніше мені то що? що це змінить? а тим більше якщо порівнюють з дитиною іншої мммм вікової категорії. ну в цьому віці навіть 4-5 місяців це вже дуже багато : ) тому порівнювати дитину 16 місяців і 2 років не бачу взагалі сенсу.

розміри

не знаю як в Україні це позначають, тут ведуть дитині персональний графік і ще записують відсоток діток до якого дитина належть згідно своїх параметрів. от Дарина має розміри як і чверть (25%) усіх інших діток її віку.

зріст — 31.25 дюймів (~ 80 см)
вага — 23.8 фунта (~ 11 кілограм)

я – мама

– вперше після народження малої я маю заняття в коледжі на кампусі. раз на тиждень вечір Дарина проводить виключно з татом. до початку занять ми готувались до того, що Олег її сам купатиме й вкладатиме. але йому підфартило, заняття закінчувались раніше запланованого і я поверталась чітко під купання : ) і цей от один вечір в мене став справжнім вихідним. ці кілька годин на тиждень я лише студентка : )

— вперше в мені прокинулось щось „типово“ жіноче. спочатку я зробила Дарині ляльку з фетру.

потім стукнуло в голову і гачком зв’язала їй дві іграшки.

а далі взагалі страшне — захотілось вдягнути сукню і спідницю.

хто слідкує за інстаграмом читав про сумну історію з босоніжками : ) це трохи вгамувало мою жіночність 😀

інше різне нове

місяць 16-й

— до танців звичайних під музику додалось кружляння. спочатку пританцьовує, а потім починає крутитись навколо. де вона то побачила чи з якої радості придумала собі я навіть не уявляю.

— нова межа безпеки подолана — Дарина навчилась відкривати двері в кімнатах. туди-сюди ті ручки смикає тепер : )

– відкрили велосезон.

планувалось, що возитиму я, але не склалось. трохи прогадали з конструкцією. але як трохи підросте і купимо вже заднє сидіння, то зможу і я возити. на Олеговий велосипед я не можу сісти, зависоко мені.

місяць 17-й

— активно намагається прорвати чи обійти всі загорожі. перелізти таки не може парканчик, але лізе на диван і намагається втекти перелізаючи поручні. так цілий день і ловлю.

— любов до ігри в „ку-ку“ триває і досі. але тепер вона сама вже ку-ку-кає. воно поки більше схоже на у-ку, але вже щось. і мамкати почала. ще періодично можна почути „киця“ та „зай(чик)“

— сходили з нею в Sea World. я зрозуміла, що одній мені таке дуже важко. бо ж візок і Дарина. вона то хоче йти, то хоче їхати. а якщо вона йде, мені треба її страхувати, бо йде вона зазвичай туди, куди не варто : ) і треба, щоб хтось віз той візок. без нього, я її вже не натягаю на собі, велика дуже. я практикую періодичні вилазки „в місто/в люди“, але то інше. тут розважальний парк де купа народу і всяких цікавих місць. плюс той факт, що ми були не одні, а з компанією людей від яких в певній мірі залежимо, бо ж треба якось підлаштовуватись під загальний ритм. отже, це було цікаво, але важко. десь з 2 рочків було б вже простіше.

— може їсти самостійно все, що не рідке, може й рідке звісно, лише до рота не донесе, бо вивертає на себе.

місяць 18-й

— почали ходити на майданчик без візка. майже все сама йде. назад вже трохи під гору проситься на ручки, бо втомлюється.

— читає. реально сідає собі, гортає книгу і бельмоче так зосереджено і пальчиком тицяє. книжечка ”Мумі-тролі лічать зорі„ була першою. вона лічить зорі : ) пальчиком так тиць-тиць і своє щось каже.

— почались якісь передрольові ігри. бере іграшки і щось там за них говорить, рухає їх. гойдає на лосику та годує.

— з’явилось якесь слово ”вись„. підозрюю це ”дивись„. з контексту принаймні сенс такий. і до ”нє„ додалось категоричне ”ні„ іноді навіть з тупотінням ніжкою. каже ”ось„ , коли щось показує. на м’яч іноді ”мач„ , іноді ”яч„. „їсь/їсть“ каже коли просить щось смачненьке. каже „муууу“ на корову. але найкумедніше це „ойойойой“. ще так протяжно „ойойойоооооооой“. досі не стримуюсь і регочу. і мені соромно, бо це вона каже, коли падає. або щось інше впало.

— відкрила для себе вимикачі і клацає все до чого дотягнеться. і розетки досліджує. витягує те, що вставлено і вставляє назад. часом успішно : )

— ще більше розширили межі доступу і тут черговий недолік місцевих квартир заважає. жалюзі, які висять вертикально замість завіс. якби ще вгору піднімались якось би був вихід, а так їх не сховати. і схоже депозит наш піде на них як з’їжджатимемо : ) трохи заставили то наявними речима, поки захищає.

— помітили, що вона мавпує мене як я готую щось. брала всякі свої формочки, розставляла і теліпала в них, наче щось варить-смажить. постійно відбирала в мене всякі кухонні прибамбаси. купили їй каструльки-пательні та всякі мішалки-лопатки дитячі. дала їй всяких ложок-виделок пластикових. дитина шаслива готує їсти. а потім ще й фрукти-овочі-ягоди докупили. (це до питання, які іграшки їй подобаються і як ми їх обираємо — інтуїтивно та методом спостереження. ляльками досі не грається. хіба фетровою. гойдає її на лосику).

відео