Дарина. місяць дванадцятий
зміни за 12-й місяць.
другий верхній зуб виліз як раз через 10 днів після першого. ой і намучив він малу. днів 5-6 спала вона жахливо. разів по 6-7 прокидалась. ридала на рівному місті. коротше перший такий важкий зуб. але не останній. бо наступний ліз так само важко. бувало, що по 2-3 години серед ночі я її присипляла. і загалом в плані сну цей місяць був жахливим. якщо вона прокинулась за ніч лише раз, це вже щастя!
візочок
Дарина помірно толерує перебування у візочку. не любить, коли капюшон накривають, бо так в сторони не видно.
але й проводить вона в ньому вже менше часу, бо почала доволі добре ходити й прогулянка таки на ногах, а не на дупці : )
прикорм
цього місяця вона активно почала вимагати в мене мою їжу. тобто якщо я щось їм практично вириває з рук. полюбила мняско й рибку окремо їсти і гречку. вибираю шматочок без спецій і даю. куштувала апельсинку.
дратівливе
— „а ти що ще досі годуєш? і є молоко?“
і кардинально протилежне
— „як хочеш закінчувати? ще до 2 років можна годувати, це ж так зручно.“
— ”а чого ви її так негарно фотографуєте? сфотографуйте щоб рівненько стояла, щоб сукню гарно видно було, ручками не махала, усміхалася і в камеру дивилась не мружачись„
— ”та що ж це вона на місці не може посидіти хоч годинку (:D), чого вона постійно бігає?“
— ”а коли ви вуха проколете? а коли підстрижете?„
я – мама
— ну що сказати? не так все просто як здавалось. мала ходить, ми почали стирчати на майданчику, але дружбанів не прибуває. компліментів малій відвалять і далі собі всі спілкуються. ніяких намагань потоваришувати : ( це мене просто вибило з колії. а ще я не знаю що там робити. ну погойдались. і далі їй хіба кидати іграшки, щоб вона за ними туди-сюди тупцяла. всі інші забавки майданчикові їй не за віком та недоступні. та й погода ніяк не могла вирішити вона літня чи осіння, то й з часом виходу на майданчик в нас хаос спочатку був. зранку треба з Києвом поговорити, а потім вже й скоро спати. ввечері вже й народу там не продихнуть та й холоднувато. вдень пекло страшно то щодня міняли час прогулянки. коротше цей етап для мене виявився складнішим ніж я собі уявляла. але потім трошки налагодили походи на майданчик. її почало більше цікавити все що навколо. ну і відсутність нових знайомств з часом мене менше засмучувала. з більш-менш регулярних відвідувачів ще й приблизно Дарининого віку дві дівчинки-азіатки. але чомусь їхні мами усіляко намагаються уникнути їх спілкуванню. з ким вдавалось трошки поспілкуватись ті мали діток 3 років і старше і якось щоразу нові, тому знов невдача. схоже доведеться чекати вже школу 😀 але хто зна. просто як варіант знайти друзів дитячий майданчик втратив довіру : )
— питання до тих, хто не живе з батьками/батьками чоловіка-дружини в одному місті/країні: як часто ви влаштовуєте відеодзівнки з бабцями-дідусями ваших дітей?
розміри
відбувся плановий візит до педіатра. вага ~8.2 кг зріст ~71 см в лікаря жодних претензій до ваги нема! бо дитина активно ходить.
інше різне нове
— от і настав час зацікавлення шухлядками. перетасовувати весь посуд та інше кухонне щоб вище підняти мені чесно впадло. ящики високі і за кожною дрібницею скакати я не виживу. тому рятівні защіпки від малечі поспішили нам у допомогу.
— ще мала відкрила для себе світ під диваном. тобто відкрила для себе той факт, що під диваном є простір і туди можна щось запхати. чохол до підлоги наче дверцята. вона туди щось ховає і виймає, ховає і виймає. і тішиться : )
— ходить все краще. без взуття звісно краще, але і до нього вже звикла. я ще трошки менші кеди купила, то взагалі чудово. але йде вона як бульдозер. не дивиться під ноги, тому і падає якщо є перепад висоти, якась ямка чи гірка, якісь перешкоди під ногами. але не реве і добре.
— ще одна зміна — тепер більше одяг брудниться : ) довелось зайнятись шопінгом. в будь-якому випадку довелось би, бо на цей вік майже нічого й не було (ну такого щоб носити, а не вділи сфоткали й забули через непрактичність). але й швидкість забруднення внесла свої корективи. тепер в нас є прогулянкові штани та комбінезон. ну і можливо ще щось піде для цих цілей : )
— перша спроба досвіду ходіння по пісочку на пляжі закінчився… мммм… волого : )
коротше мала впала і її накрило набігаючою хвилькою. вереску було! я лише подумки хвалила себе, що в останній момент поклала запасний одяг в сумку : ) годину Дарина не злазила з рук.
вдруге з піском знайомились вже подалі від води. спочатку протестувала, а потім пішла і про все забула
— 2го листопада вперше вилізла на гірку! їй сподобалось і вона це зробила кілька разів. за разом і я покаталась : ) а потім як поперло і Дарину було не зупинити.
— залазить на диван, крісло, та на все. і злазити дуже швидко навчилась правильно. але все ж іноді її тягне пірнути головою вниз, особливо якщо перед цим вона скинула якусь іграшку вниз і тягнеться за нею. тут я таки зраділа, що скрізь килимове покриття і хоч не сильно стукнеться якщо що.
— дуже стало важко відібрати щось. буває трошки недогледимо і схопить телефон, планшет чи пульт. дуже сердиться як відбираєш, свариться, махає руками : )
– піраміду з кільцями вже складає повністю. але найчастіше за власним дизайном : ) і почала складати вежу зі стаканчиків та з кількох блоків, які йшли з машинкою в наборі. так що я не витримала і замовила їй в подарунок Lego Duplo.
— почала проявляти нелюбов до вдягання-роздягання. і ще шкарпетки не любить. точніше на собі не любить. а тягати і гратись зі шкарпетками дуже любить. стягує з ніг і грається з нми. і наші тирить і бігає з ними по хаті : )
– настав і момент, коли малій стало цікаво як воно там виглядає якщо стати на голову і подивитись назад поміж ногами : ) дивиться і хіхікає.
— здається навчилась робити ручкою „па-па“. але не махає, а так складає жменьку (не знаю як це пояснити, але думаю ви здогадались що я маю на увазі). раніше колись то був сигнал для іншого : ) і стосувався лише мене. але коли вона почала то іншим людям і в момент прощання показувати, я таки зрозуміла, що то не вимога їжі, а „па-па“.
— каже: „ма(мамама)“, „тата“, „дай“, „ня“, „нє“, „та(к)“
— робить „тосі-тосі“ (дякую, Христю ;)) саме коли чує це (прощавайте ладушкі *загрозливийсміх*)
— танцює під довільну музику. це може бути мелодія в іграшці, якась музика з реклами чи фільма, музика десь в місті.
— почала на все пальцем показувати. „дивись мамо, там баба й дід в комп’ютері“, „дай мені це“, „дивись, пташка“ ну якось так : )
— відсвяткували перший День народження!
відео