літня читанка 2016
я розсмакувала зручність аудіокниг в поєднанні з мамством і записалась в бібліотеку. тепер безкоштовно можу брати аудіокниги : )
першою була
„Sharp Objects“ by Gillian Flynn
це її дебютний роман. якось я в зворотньому порядку її книги прочитала : )
цей мені найменше сподобався.
історія не менш моторошна і жорстока ніж в Dark Places чи Gone Girl. головна героїня журнаслістка в Чикагській газеті. редактор відправляє її в рідне містечко, в якому вбили вже дві дівчинки для написання статті. протягом цього візиту нам відкривається і минуле Камілли та її родини, і реалії життя місцевих жителів. як на мене загрубувато, трохи затягнуто. але сам жанр мій. має бути серіал за цією книгою. треба буде переглянути.
наступною книгою була The Long Walk by Stephen King
антиутопічний роман. Довга прогулянка — це такий квест чи що. коротше сотня молодих людей мають йти протягом певного часу не збавляючи швидкість. там купа різних умов яких треба дотримуватись. ну і головне — переможець отримує приз — будь-що що забажає до кінця свого життя. ну от вони йдуть, когось в процесі вбивають, щось там з ними відбувається. не найкраща книга Кінга як для мене.
далі була
„The Cuckoo’s Calling“ by Robert Galbraith (J. K. Rowling)
я з того покоління, яке не застало буму Гарі Поттера і бажання його читати поки в мене немає. але я люблю детективи і вирішила оцінити цю відому авторку. не знаю як там написаний той Поттер, але це було нуднувато. цікаво було десь останні сторінок 100, а то й менше. це перша книга з серії книжок про детектива Корморана Страйка. він розслідує смерть дівчини на замовлення її брата, який не вірить в самогубство і хоче дізнатись правду. власне розповідати більше нічого, бо нецікаво ж читати буде : ) друга книга теж є в бібліотеці, і певно, що її теж послухаю.
так як аудіокниги теж мають чергу в бібліотеці, то слухаю те, що звільняється з обраного мого списку (не такого вже й великого, що мене там зацікавило хоч якось). тому знову улюблений Stephen King і „Rita Hayworth and Shawshank Redemption“
фільм я думаю бачили всі. в мене це одна з улюблених екранізацій Кінга, хоча саме оповідання я ніколи не читала. от і настав час. воно дуже невелике за об’ємом. особливо порівняно з його гігантами на тисячу сторінок. але від фільму практично не відрізняється. в кіно більше трагізму, драми, гарних картинок, трохи інші акценти, але загалом те саме. хороша книга (точніше частина книги) і хороше кіно (яке ми звісно вкотре переглянули із задоволенням).