Дарина. місяць дев’ятий
зміни за дев’ятий місяць.
візочок
вирішила вже окрему категорію для нього завести : )
Дарина росте і мені стало вже важко довго з нею на собі гуляти щодня. тому запихаю таки у візок. перші хвилин 5 вона грається усіма прибамбасами, які ми для задобрення понакупали для візка. а далі починає сильно ревіти і вириватись. я сформувала маршрут так щоб на цей період ми йшли там де людей дуже мало і нема будинків жилих. зазвичай за 5-10 хв вона засинає, або затихає, бо зрозуміла що ніхто її не візьме на ручки. і якщо вона не помітить мене, коли я перевіряю чи не спить, то тихо ще коло пересиджує. іноді допомагає музика розтягнути період спокою, але не завжди. ще для боротьби з сонцеподразником придбали спеціальний чохол.
він тоненький в дірочку, тому не спекотно і видно, але від сонця захищає і вона не реве аж одразу одразу. і коли засинає вже, то ніщо її не турбує потім, бо як і я вона сонце не любить.
отже, я виробила тактику і маю спостереження.
1. треба перетерпіти хвилин 10, ну від сили 15. якщо і потім істерика, то вертаюсь додому, або якщо ми далеко від дому беру в рюкзачок.
2. щоб заспокоїти треба з нею говорити, співати, читати віршики, щось розповідати. можна включити музику.
3. обов’язково захистити від сонця. ми зараз гуляємо аж після 16-ї, але все одно дуже пече і відповідно світить.
4. НЕ ЗАГЛЯДАТИ ВІДКРИТО У ВІЗОК. якщо тільки вона помітила когось, хто теоретично може нести її на руках — все! нічим не заспокоїш. тому важко гуляти з візком і її бабою-дідом. вони не слухаються і лізуть сюсюкатись, а їй тільки того і треба. в результаті, я несу Дарину, а вони везуть візок : )
5. тішу себе надією, що скоро навчиться ходити і хотітиме у візку відпочивати, або він стане іграшкою для ходіння і буде мені щастя : )
сон
найбільша радість — всі сни спить в ліжечку. звісно не просто її туди вкласти, але спить. це велике полегшення.
режим
по-малу зсувається час нічного сну та ранкового прокидання. засинає пізніше, прокидається раніше. але головне спить довго під ряд від 8 до 10 годин.
~7:30 ранку підйом і її сніданок. граємось.
десь о 9-й говоримо з Києвом і о 10-й їсть.
~ 12 обід — перекус м’ясо/риба з овочем
~ о 12:30 спатки десь на годину
~ 14-й — їсть і грається.
~ о 16-й їсть фрукт-овоч/йогурт
~ 17 їсть та йдемо на прогулянку з потенційним сном.
~ о 19:20 каша з фруктом.
~ о 21:30 — купання і вечеря.
~ о 22-й спати
але чи то зміна в режимі, чи то спека, чи то зуби, але буває дуже швидко прокидається і гуляємо на патіо, дивимось на зорі ще хвилин 20. я співаю пісні і вона засинає на руках. далі з n-го разу вкладаю в ліжечко і може спати аж до ранку, а може прокинутись ~ о 5-й перекусити і спати майже до 9-ї.тоді графік трохи зсувається.
прикорм
з овочів-фруктів наче вже нового нічого.
почала вводити м’ясо.
курка — окремо не пішла. змішана з морквою (таке враження, що куди хоч додай моркву і вона їстиме : )) пішла.
індичка — так само як і курка. ну власне я так і думала, різниця між ними не дуже велика.
яловичина, риба — так само як і курка з індичкою. дитина вегетаріанка чи що? : )
коротше все м’ясо чиє б воно не було їсть лише з одним з улюблених овочів.
йогурт — сподобався. ніякого спеціально дитячого не знайшла ніде. давала звичайний грецький органічний без додатків. гамає чудово, ніякої реакції поганої нема.
вимагає дати огірка, перець чи помідор, якщо бачить, що я їм їх. трошки даю.і все чекаю на верхні зуби, що вже могла хоч якось жувати.
лікар сказала, що незважаючи на відсутність верхніх зубів можна давати шматочки жувати. поки що протестувала лише на манго. зажувала : )
дратівливе
питання про супчики. я знаю що в Україні діткам всі варять супчики. але вона не жує, тому все одно то перемолювати в пюре. то яка різниця між окремо овоч, окремо мнясо приготовані і змішані та суп зварений разом і в пюре змелений? діти всього світу живуть без манки та супчиків і все в них чудово. я нічо не маю проти супу, сама люблю їх. але поки не жує варити не збираюсь та думати як то зварити одну малесеньку порцію.
розміри
16 pounds 8 ounces що приблизно 7.5 кг
26.5 inches що прилизно 67 см
отже, +1 кг та 3 см
вона дуже активна дитина тому я і не дивуюсь, що набрала мало. бо якщо вона не спить і не їсть, вона постійно в русі.
інше різне нове
— вже писала, що Дарина любить музику. якщо раніше її заспокоювала лише пісенька про Кицю, то зараз її заспокоює лише Океан Ельзи : )
— якщо таки не вдається вигуляти у візку у вихідні — гуляємо на траві
— так як навчилась стояти, а згодом це переросло в бажання лізти на всякі високі речі — довелось обзавестить таки парканчиком. бо я замучилась її то з лампи знімати, то зі столу, чи ловити телевізор. відгородила кухню та частину вітальні де всі небезпечні штуки і дроти. решта хати в її розпорядженні. ну як решта. ванна та наша спальня зачинені : ) Дарина звісно не в захваті, може голосно протестувати та намагається то все повалити : ) але якщо я або Олег з нею там то спокійна і грається та намотує кілометри повзком. ну а мені що? мені тепер домашній тренажер для качання ніжок — бо постійно через це все треба перелізати : ) profit! : ) ще окрім стояння додалось стрибання. вона як міцно стане то починає стрибати і реготати. і ще з останнього, тримається за щось стоячи і закидає голову назад та регоче.
— почали і нові звуки з’являтись, які вона собі бурмоче. няняняняняня тятятятятя вавававававава бубубубубу, дададада. іноді щось схоже на „дай“ та „окей“ ми чули. але це вона не повторює багато разів і ми починали сумніватись.
– отак ми ходимо в магазин. Дарина усім усміхається та збирає компліменти : )
(знайома сукня? ага, вона планувалась їй на три місяці. от стала як раз у майже дев’ять)
— вже купались в океані. але світлинок купання нема : ) є як мочили ніжки
та у купальничку
— свій лептоп та книжечки тепер не просто гризе та розглядає, а сама відкриває і закриває, гортає сторінки. вже й крутить кульку на тій іграшці щоб вона співала-грала : ) я так роблю, бо її триндіння мене дратує, а пісні я ще можу витримати.
— іноді гуляє ще в рюкзачку, але вже на татові
— сильно б’ється руками по обличчю. ладно там синці на всьому тілі, але обличчя реально якось боляче та й очі шкода : ) намагаюсь пояснювати, що мені боляче і не треба так робити, а вона хіхікає. тому поки лише захищаюсь : ) і ще почала видавати звук при цьому схожий на гібрид гарчання та реву. і отак реве і б’ється. якщо не нас з Олегом, так двері. вони закриті і вона їм точно натякає, що хоче щоб відкрились : )
— почала повзати на колінках. може збіг, а може ні, але це сталось після придбання іншого килимка, такого пазлами. може на інших поверхнях в неї не виходило так ніжки ставити. а може я то собі сама вигадую.і повзає тепер дуууууже швидко. іноді аж шпортається так швидко.
— вже знає точно слова їсти, гуляти, купатись та спатки. видно з реакції. особливо на ”їсти„ : )
— дуже активна та сильна. легко може залізти на мене якщо сиджу поряд. вже навіть встає на кілька секунд і намагається перелізти парканчик. навіть допетрала вже щось підставляти і на це ставати щоб вище бути : )
— кусається!
— ходить вздовж парканчика та стін. може крок зробити до мене від парканчика якщо я там сиджу близько.
відео