Дарина. місяць п’ятий

зміни за місяць п’ятий.

сон

сталась велика подія — Дарина переїхала в свою кімнату. лікар спитала нас як вона спить. ми похвалились, що вже спить в ліжечку, спить на пузі і може проспати 6-8 годин. тоді нам порадили починати переводити в окрему кімнату і бажано до 6 місяців, бо потім буде дуже складно. після від’їзду моїх батьків та останнього візиту Олегових батьків так і зробили. неочікувано для себе відчула якусь незручність й неспокій (це та, яка хотіла одразу дитину в окремій кімнаті тримати : )). якось воно таки спокійніше, коли маля поряд десь сопе собі. звісно монітор є, і я все чую. але зовсім інакше. перші ночі важко мені спалось. мала здається різниці особливої і не відчула. але після прокидання (а це 5-6 ранку) вже вдруге спати в ліжечку відмовляється, то до самого ранку вже зі мною спить. і от вже почала проявляти це славнозвісне малюкове нахабство й випихати мене з більшої частини ліжка : )
але часто почала спати аж до ранку сама.
як їздили в гості до Олегових батьків, спала з нами. то був жах. щодві години плаче, прокидається. повернулись додому проспала 11 годин в ліжечку і не пискнула.

режим

відвідали лікаря, зробили щеплення і настали капці всьому режиму. дитина ридає, спить погано, у візочку закатує істерики. загалом жах!
але ніяких проявів на шкірі чи підвищення температури не було. реакція мабуть суто психологічна була. зробили ваву, тепер мама тримайся! я думала я загнусь. але десь за півтора тижні звикання до візочка почалось наново. принаймні вереску не було, лише помірне ниття і не одразу, а хвилин так через 20-25 : )
загалом з режимного то стабільний лише нічний сон. в 9 +/- 15 хв заснула і далі 6-8, а часом і 10-11 годин сну. а далі вже все залежить від того чи то було 6, 8 чи 10. тому сталого часу для денного сну немає. але зазвичай то є довгий сон або в районі 1-2ї або 4-5ї. решта маленькї дрімання по 30 хв. максимум. був тиждень, коли її взагалі неможливо було вкласти вдень. біля циці заснула, а тільки ворухнула і все як не було. то хоч на собі її присипляла, бо треба ж було хоч трохи малій відпочивати. чудово спить в рюкзачку на прогулянках.
а загалом я забила мучитись цим питанням. коли вона хоче спати це видно. є дуже яскраві ознаки бажання сну і стану, коли їй цей сон не надали (бо мені іноді чинять опір і не вірять, що вже треба). якщо вона так довго не спить і не просить, отже, їй не треба. в принципі проспавши 10 годин підряд то і не дивно.

молоко

Дарина спить всю ніч, іноді навіть більше 8 годин. відповідно мій внутрішній молокозавод від того в шоці. тому все одно щоночі я встаю і скачую молоко. так моїм „годівничкам“ стає легше. інакше болять і я вся прокидаюсь в молоці. і організм дурю, щоб не думав, що і далі наступні 8+ годин ніхто їсти не збирається, а робив собі нову порцію сумлінно. в мене ж кожна крапля на вагу золота.

розміри

одяг на 3-6 місяців вже носить. на просто 3 вже малий. піжами взагалі на 6 місяців, у інших короткі ніжки. купила дві з відкритими ступнями, так на довше вистачить.
вага десь в районі 6 з половиною кг, зріст — 63-64 см.

я – мама

– все чому я так раділа під час вагітності щодо моєї шкіри та волосся минуло. знов повернулись проблеми з обличчям та зі станом волосся. схоже то таки була чарівна дія вагітності : )

— мене людину не особливого їдуна та з вічними проблемами з вагою трохи вже лякає оце відчуття вічного голоду після годування малої. тому в хаті великі запаси горіхів, фруктів та всякої морквочки, щоб гризти то хоч з користю : )
— настав час, коли кількість сонних годин скорочується невпинно. і тепер вдень, коли мала засинає (а це вже не так і часто траплялося цього місяця) не знаю за що першим хапатись — бігти в туалет, бігти щось з’їсти, зробити щось на вечерю чи позайматись навчанням : ) зазвичай перемагає їжа і туалет : )

інше різне нове

— в перший же день свого п’ятого місяця Дарина почала робить страшне — пускати бульки слюнями й одночасно робити тпррррррууу. слюні тепер скрізь, а її цей процес страшенно тішить. так і не знаємо хто навчив тпрррукати, підозрюю мій тато. але за тиждень то минуло. повернулось правда як раз в кінці місяця.
— плавала з кругом у ванній. нарешті можна спокійно, щоб не слухати ”аааа що ви робите? покалічите дитину! купінь ванночку! мікроби!„ в тому коритці хіба цікаво? а тут хоч є що робити. ну правда вона не зовсім плаває, повзає швидше. тут чомусь роблять дуже неглибокі ванни. навіть наша манюня в ній човгає ногами.

правда він вже малий і катаю на руках.
— почала так дивно бити все ручкою. спочатку гупає, а потім хапає.
— любить віршики і всякі забавлянки. іноді даю слухати пісеньки. дякуючи Оленці маю один безпрограшний засіб заспокоїти малу на 2 хв 22 секунди — це пісенька „Киця-кицюня“. жодна інша так її не заворожує як ця : )

— вперше (ну майже, було один раз давно ненадовго) заснула на Олегові. до того ж не після годування чи ще якихось особливих присипляючих дій. а просто так лежала на пузі і хопа! й заснула : )

— придбали нову дитячу меблю — стільчик з купою опцій (в тому числі напівлежачий режим). зараз він більше розвага для неї, та трошки спокою для мене. поки вона там приходить до тями я встигаю приготувати вечерю : ) (я готую швидко і швидкі прості страви, не думайте, що вона там годинами сидить). а ще він має колеса, і Олег її іноді катає. мала радісно хіхікає. (на фото вона з моїми батьками „спілкується“)

— повзати активно вчилась весь місяць. десь ближче до цього допису вона здалась і обрала знов хитрий спосіб — почала повзати задом. дупцю підняла, ручками відштовхнулась і опа зсунулась. далі це трансформувалось в розвороти в усі боки. замість повзти кудись вона робить човник і крутиться собі то ліворуч, то праворуч : ) але вже на колінка так стає коли повзе, думаю вже скоро : )
— все більше хоче сідати. вже і з крісла і з візочка вириваєть сідати, але сама не тримається.
— далеко від дому гуляємо таки без візочка

— сильно полюбила хапати мене за обличчя. і сильно так хапає. тільки встигай ухилятись.
— вперше відчула океан на своїх ніжках : )

— їжа ще не цікавить, а от рідини так. спочатку я думала, що чашка її цікавить як кольоровий об’єкт, а пляшка води як шурудяка-хрумтяка. але і за склянками вона так само дивиться. коротше якщо я щось п’ю вона заворожено на мене дивиться і намагається відібрати тару : )
— освоює ноги. тобто вона вже їх може помацати іноді руками. однією ногою може „мацати“ іншу. активно використовує їх для відпихання мене, коли треба якісь гігієнічні процедури робити.
— а це результат спроб сфотографувати на документи : )

відео