Дарина. місяць третій

зміни за третій місяць.

щеплення

щеплення пережили успішно я вважаю. в день щеплень Дарця була дуже неспокійна та капризна, дуже погано спала вночі. і наступний день ще вередувала, але вже краще спала. на вихідних вже була майже як завжди. але приїхали в гості бабця з дідом, то вона з іншої причина була дуже збуджена : ) загалом реакція прийнятна, ми задоволені : )

сон

вночі продовжує спати зі мною з подальшим перекладанням, якщо не вирублюсь. вдень на дивані або на мені (або на Олегові).

але останній тиждень вже в ліжечку один раз вдень. загалом стала спати значно менше, а неспати більше. в неї є один довгий сон вночі (5-6 годин) або два коротших по 3 години, один довгий сон вдень і один довгий ввечері (2-3 години). решта від 15 до 50 хв.

режим

почну мабуть з ранку. о 8 +/- 30 хв я прокидаюсь і маю час на себе, в той час як в Дарини ”час з татком„ (daddy time). в більшості випадків вони досипають разом поки я вмиваюсь, приймаю душ, готую сніданок та снідаю, збираю обід Олегу на роботу. о 8.30 я бужу Олега і в кращому випадку Дарина ще з 30-50 хв дрімає. в гіршому в неї час їжі.
десь до 10ї вона зазвичай вже має точно поїсти і ми йдемо на прогулянку. 30-40 хв, а за тиждень до 3 місяців вже і 1,5-2 години ми гуляємо. вона спала в процесі вже в 5% зі 100 (хоча ближче до кінця місяця стала таки засинати через раз в процесі, але часто тому передує ревіння і носіння на ручках. а як я вже починаю направляти візочок в напрямку дому вона вирубається і дрихне)


додому повертаємось і годуємось. далі кожну годину-півтори їсть аж до 9-10ї вечора (з перервою на один довгий сон вдень). тоді може статись диво і вона проспить до півночі, коли ми збираємось спати. вдень часто є періоди повтикати, полежати на пузі, посміятись з мене і всякі різні розваги на килимку з цяцьками. отже +/- година в районі півочі поїли і лягаємо. далі 5-6 годин сну і в Дарини сніданок. потім ще десь 2 годинки сну.
раз в три дні купаємо. але спека наступає будемо частіше.

молоко

як не намагалась все одно під вечір таки його не стає достатньо. вона більш активна і їсть часто. відповідно я більше виснажуюсь і не встигаю наробити молочка. і зранку якщо часті годування теж доводиться давати суміш. власне так і тримається 2-3 рази на день, але доза не зросла, тому я думаю молока в мене таки більше. але бувають стресові дні, тоді й суміші доводиться давати більше разів.

дратівливе

— „вона голодна, їй холодно“ триває. боюсь це лишиться назавжди : )
— навала рожевого одягу в подарунок. так я ненавиджу рожевий колір, але погодилась терпіти певний відсоток. але ж не все поголівно. взагалі не розумію цього дивноного дикого поділу на рожеве для дівчаток, блакитне для хлопчиків. я купую і жовтеньке, і зелене, і червоне, і блакитне, і біле, і сіре… та яке завгодно. з вибором і доступністю тут жодних проблем.
— перекручування імені. таке гарне ім’я ми доні вибрали, але доводиться виборювати його і пояснювати щоразу, що Дарина це не Даша, не Дана, не Дарія, не Дора, не ДарЕн. маю навіть збережений малюночок з варіантами як можна Дарину називати

чую Даша-Дашуня і в мені прокидається звір : )
— „а вона що сидить у візочку?“ чомусь всі впевнені, що вона сидить. але насправді лежить. просто не рівно, а під певним кутом. крісло так спроектовано для малюків, бо їм так природніше та зручніше. і так вже замучились ми пояснювати це та казати „ні в неї не буде крива спина“, „ні ми не купуватимемо новий візочок з рівною люлькою“, „ні ми не возитимемо дитину в машині без автокрісла“. я всю вагітність розглядада чужі візочки, і зараз іноді. жодного разу не бачила щоб було рівно як дошка.

розміри

цього місяця візита до лікаря не було тому вагу та зріст не знаємо. хіба я буду важитись з нею та без неї і віднімати, але то неточно. 5 кілограм точно є, а скільки грам вже не знаю. але росте точно, бо один одяг стає меншим, інший вже як раз : ) стала значно пухкішою : ) та й руки то мої відчувають теж важкість цієї панночки : )

я — мама

буду в цьому новому розділі з неновою назвою писати зміни в собі, відчуття і всяке.
— я вже більш-менш виробила собі тактику та режим. він звісно не стабільний і плаваючий, але +/- в межах. маю час для себе зранку та ввечері, коли Олег глядить за Дариною. тобто нечесаною-невмитою-в брудному одязі не ходжу. і якщо мені вже дуже треба в інтимну кімнатку, а Дарина проти і голосно про це заявляє, то переживу хвилину плачу без докорів сумління : ) не знаю що робитиму, коли вона зможе самостійно пересуватись, але сподіваюсь привчиться, що мамі теж треба хвилинку на самоті побути періодично.
— з кухнею довелось трохи змінити розпорядок дій. намагаюсь в неділю наготувати їжі (основних страв м’ясо-риба-птиця) різної на кілька днів.
— прання та прибирання поки лишились складними багатоступеневими процедурами : ) але думаю ще місяць-півтора і я зможу це робити вже сама без асистентів : )
— помітила, що скучила за продуктовими закупами. Олег чудово справляється сам, але мені так вже хочеться самій щось повибирати, глянути що змінилось, щось нове цікаве знайти для раціону.
— це дуже дивно, але дитина може „сказати“ чого хоче і що її турбує. мені завжди було цікаво як про це можна дізнатись, діти ж не говорять. але виявилось можна. це дуже дивне відчуття. я можу зрозуміти коли вона голодна, коли хоче спатки і не може заснути, коли животик болить. і це найгірше, бо ліками не дуже хочеться годувати, а плаче так жалісно.
— виглядаю вже навколо біля дому діток однолітків : ) треба ж буде їй з кимось гратись : )

інше різне нове

— балдію від того як вона їсть. ручки в кулачки складе перед собою. дивиться кудись в нікуди, щоки роздуваються і тільки чути чвяк-чвяк : ) а іноді ручками так мило тягне цицю до рота : )
— не любить лежати на животі, хоча спить на животі дуже солодко. кладу її на животик і вона певний час лежить, точніше навіть стоїть „на ліктях“

а потім їй швидше за все набридає і вона ниє. таке враження, що хоче повзти, а не може і тому реве : ) але пізніше розкусила, що можна ж перевернутись на спинку і не треба на пузі лежати. то почала перевертатись.
— придбали мобіль.

його ціль якби присипляти. і в нас знов все не так. але він дуже допомагає. він її розважає. вона дивиться на тих літаючих звіряток і гигоче.

вистачає хвилин на 15. далі їй набридає. не присипляє точно, навпаки збуджує. але за ці 15 хв можна всякого наробити. та якщо панна не в гуморі він не допоможе : ) приблизно ту ж функцію виконує штука з вісюльками, яку називають baby gym.

передбачається, що вона то моє сама ворушити, але поки не дуже дістає. хіба бокові штуки крутить.
відео

— любить, коли з нею ходять і тримають вертикально. розглядає все навколо так зацікавлено. а якщо взяти горизонтально реве. просто покласти реве. ну я її розумію — кому цікаво на стелю дивитись : )?
– ще почала намагатись сідати. хапається за мої руки і підтягується.
— активно вертиться. поки помию посуд встигає перевернутись та покрутитись в усі боки
— навчилась ліниво повзати. тобто лежить на спині, відштовхується ніжками і совається так. лінива дупця : )
— вже активно хапає мене за одяг та волосся.
— читаємо по-малу книжки. Дарина вже почала роздивлятись малюнки і слухає що я читаю. іноді хихоче. але максимум хвилин 5-10 так витримує і мабуть втомлюється.
— це їй Олегова мама зв’язала два костюмчики синій

та жовтий з черевичками

вони правда вже не актуальні бо температура під 30
— вже мали дві прогулянки „в люди“. цілком успішно гуляла, їла та спала у візочку (і не лише)

загалом багато змін відносно більшої частини місяця відбулись за тиждень до цього допису. так цікаво, що лише тиждень і так багато кардинальних змін : )