початок – Миті життя

п’ятий день. очікуваних змін фізично не відчуваю. наче і не змінювала країну та часовий пояс.
стало спекотніше, але все одно легше переноситься ніж в Києві. вологість дуже низька, це рятує.
припікати починає о 12 і до 18-19. пік спеки з 13 до 15 години. але на вихідні вже обіцяють спад температури. ці ще мені фаренгейти незрозумілі. добре, що подекуди пишуть таки в цельсіях : )

без машини пересуватись складно, але реально. вивчаю схеми руху автобусів. як отримаю свій комплект ключів від хати буду тренуватись. поки мене машиною тільки возять))

судячи з того, що побачила вже — шанси здати на водійські права підвищуються. хоча досі боюсь за кермо сідати. та бачу доведеться, інакше буде дуже складно.

магазини огроменні і в них дофіга всього. поки гублюсь. але Олег знає де що краще придбати, тому вчусь. екзотичного поки нічо не куштували (не рахуючи зелене авокадо, яке я по незнанню в муках почистила і нарізала в салат : ) потім мені пояснили причину мук : ) ) але навіть петрушку тут можна вільно знайти (хоча хтось тому не радий : ))

поки вдень робити нічого наводила порядок в хаті. холостяки вони такі : ) незвично мати замість шафи для одягу цілу маленьку кімнатку—гардеробну.

вже провели мені тренінг з походу в пральну кімнату. що куди тикать і як сплачувати. мрію купити хоч якогось тазіка. там такі огроменні машини, що я здурію поки на них одягу назбиарю, аби щось мале запрати. поки бачила лише величезні розмірів басейників. шукаю далі.

обробила відео та фото з польоту. відео тут

а ось трошки світлин

здається Ісландія

а це Ґренладнія

ну а це точно Сан Дієго

далі тут

вже бачила океан. в усьому місті постійно сонячно. як під’їхати ближче до океану одразу хмари на небі. і вітерець приємний. місто дуже симпатичне. дрібнички, але гарні.