зимові кінопоходеньки
з появою кінотеатру біля дому, стала частіше дивитись фільми в кіно. адже є можливість це робити відносно дешево та не хвилюватись як дістатись додому після фільму, або чи встигнеш на сеанс.
поки враження живі хочу розповісти про три чудових фільми, один український та одне розчарування. решта сюди не потрапить. думка моя не збігається з більшістю. особливо щодо деяких моментів. але так вже є.
почну мабуть з рідного. новий фільм українського виробництва, українською мовою вийшов на кіноекрани країни — Звичайна справа
доволі сумна історія сучасного українця. дуже реалістична історія про егоїста. історія про людину, яка не скористалась тим, що їй дано життям, а просто настільки занурюється у жалість до себе, що руйнує все своє життя та псує його тим, хто її любив та любить. подрузі головного героя було дуже шкода. а я от можу лише пожаліти його, за його ницість та безвідповідальність. фільм вартий уваги однозначно. і багато висновків дехто може зробити після перегляду. сподобалась нам з друзями теорія про казки. там цікаве порівняння народних казок, на яких виховують дітей. щось в тому є. головного героя виховували на російських казках, в яких все вирішувалось завдяки якомусь диву. от він і чекав дива, замість щось робити…
наступним буде розчарування — вчергове повелась на схвальні відгуки і сподіваюсь востаннє. отже, екранізація роману Льва Толстого від британців — Анна Кареніна
спеціально до перегляду прочитала книгу. багато кому подобається цей роман. і більшості навіть більше ніж „Війна і мир“, який мені ще в шкільні роки дуже сподобався. але книжка мені давалась ну дуже важко. „Пані Боварі“ звісно гірше, але ця займає почесне друге місце. якщо коротко — забагато зайвого нецікавого тексту (можна було б і в сторінок 200-300 все це вмістити), нецікава головна героїня до жаху занудна.
кіно. пішла туди, бо хотіла відвести батьків. вони вже років 20 не були в кіно. тата так і не вмовила, а мама пішла. і я рада, бо їй сподобалось. це хоч якось виправдовує моє розчарувальне враження.
відкинувши навіть моє НЕзахоплення твором Толстого, фільм на двієчку. так динамічненько, яскраво, оригінально, дуже симпатично… але актори абсолютно не схожі на героїв книги. ну може Облонський хіба, і в Кітті щось подібне є. але Кареніна!!! це провал. Вронський, Каренін, Левін — це взагалі що таке?! в мене єдина теорія — англомовний переклад роману кардинально відрізняється в описі героїв. інакшого пояснення цьому я не бачу. переглянула ще дві екранізації — радянську (1967) та з Вів’єн Лі в ролі Анни (вона неймовірно на неї схожа). але вони недосконалі по-своєму.
(до речі, якщо хтось це читатиме — можете мені пояснити чому Кареніну всі звуть роковою жінкою?)
а тепер десерт.
також екранізація. цього разу американська. але книга мною не прочитана. Життя Пі
неймовірна, яскрава, захоплива та чуттєва історія хлопчика і тигра, які врятувались після шторму під час якого затонув корабель. фільм про їх виживання в океані. а ще про щось більше і вагоміше, що кожен зрозуміє на свій лад після перегляду. ці дві години пролітають як одна мить, але ще довго залишають по собі надзвичайно гарне відчуття та дивний стан.
далі знов екранізація, знов британська, знов класична література, але цього разу музична, що власне деяких глядачів у залі чомусь обурювало і дивувало)) Знедолені
чуттєво, гарно, реалістично, захопливо і просто прекрасно. Саша Барон Коен та Гелена Бонем Картер — неперевершені!!! діти — дівчинка в ролі маленької Козетти та хлопчик в ролі Гавроша — просто умнічки! музика мммммм… єдине що — треба було таки деякі діалоги лишити неспіваними. бо співів забагато, як для фільму. особливо важко буде людям, які англійської не знають. таку кількість титрів читати напряжно, та і були місця, де в три голоси — можна заплутатись. але мені особисто було приємно, що лишили оригінальні голоси.
ну і фільм, якого я довго чекала, черговий шедевр від Тарантіно — Джанґо Вільний
тут просто справжній кінооргазм!
акторська гра, саундтрек, краєвиди… операторська робота — це щось.
кожен рух, погляд… кожна секундочка фільму — скарб.
Крістоф Вальц та Семюел Л. Джексон — як завжди чудові. вчергове дивує, і дивує дуже приємно, що Ді Капріо так вміє грати : ) тут він чудовий!
мені не вистачить слів, щоб все це пояснити, але це надзвичайне кіно!
були звісно й інші фільми цієї зими, але багато про них якось і не скажу. був Ґоббіт, про якого навряд скажу щось нове і не скажу нічого поганого, бо рівень трилогії Володар перснів дотриманий. був чудовий мультфільм Вартові легенд, який в багатьох викликав різні враження, а мені сподобався. був непоганий фільм Збірка промінців надії (Silver Linings Playbook), такий шалений і водночас чутливий. був дуже романтичний та кумедний французький Ідеальний план Un plan parfait