роздуми святкові…

В день святковий треба було б святкувати, а я замiсть перебувати у веселiй подорожi з друзями змушена лишитись сама в Києвi. Бо спiткала невдача у виглядi нежитю та кашлю. Друзі без дітей поїхали, до друзів з дітьми я не поїду, щоб малюків не заразити. Сиджу вдома й працюю.
I мене потягло на роздуми…

Що є людина?
Людина це сукупнiсть недолiкiв, чеснот та вчинкiв. За цим її оцiнюють iншi люди.
Маю двi риси, негативні на мою думку, з якими активно борюсь все життя впертiсть та прямолiнiйнiсть. З друзями та коханими вони наче i не недолiки, а от з началством i клiєнтами таки заважають. Тут моя впертість та прямолінійність лише псують все. Тому з мене ніколи не буде продавця чи великого начальника : ) У стосунках же з людьми близькими, я вважаю без цього ніяк.
Але з віком виховую в собі якусь диполоматичність чи що. Ну тобто вчусь не сперечатись „до крові“, а на певному етапі зупинятись і намагатись дійти згоди чи компромісу. З деякими людьми буває легше відступити ніж довести, що людина не права. Навіть якщо докази нявні.

Ще одна річ — приципи. То недолік чи перевага? Як на мене перевага. Якщо звісно тих принципів не мільйон. Бо то вже не принципи. А ще така річ як принципи з’являються з віком і досвідом. В дітей немає принципів. Принципи це або ж якісь власні заборони, або переконання.

Що є проблемою для людини?
Проблема з французької „задача“. Отже, проблема це щось, що людина має вирiшувати i може вирiшити, а не жалiтись i скиглити, чи виправдовуватись цим словом. Ми звикли проблемою називати не ті речі. Або вважаючи щось проблемою, не усвідомлювати, що це щось треба вирішувати, а не бездіяльнічати.

В дитинствi це голод, мокрi штанцi та шум. І діти вирішують цю проблему — плачуть : )
Потiм зуби чи животик, далi вiддаленiсть мами. Неможливiсть отримати всi iграшки у свiтi — тут вже плач не такий дієвий : ) Вiдсутнiсть свободи та грошей, вчителi, сесiя, стосунки, роботодавцi, чиновники, бюрократи… на цьому етапі ми починаємо сваритись та лаятись.

Думаю, щаслива людина, не та, яка не має проблем, а та яка їх просто вирішує, а не створює : ) Бо вони є у всіх. Просто треба уявити, що будь-яка ваша проблема — це задача і все від вас вимагається — знайти відповідь.

Далі я заснула і втратила думку. Зранку думка не повернулась і це все, що я занотувала. Тому продовження поки нема : )