Прага. Чехія.

Другим пунктом нашої подорожі була Прага. Для нас як пиволюбів таки важливе місце. Але і плані нематеріальному теж дуже вагоме місце для відвідування. І звичайно ж я мала нагоду виконати ще один пункт свого плану.

З Кракова до Праги їхали потягом. Вирішили що витримаємо сидячи. Ну і зекономити знову ж таки теж хотіли. Цікаво щодо квитків до речі. Окремо сплачується сам проїзд і окремо місця. Тобто можна придбати лише квиток на проїзд не сплачуючи за місця і сподіватись, що вони будуть. І якщо є вільні місця ви їх просто займаєте. Але ми не ризикували, бо все могло статись, а нам по-любому треба було їхати. Білети не іменні. Якщо купувати в обидва кінці дешевше, як і на літак. Їхали 2-м класом. Це такі купешечки з 6-ма сидячими місцями. Двері прозорі, але є шторочки, які можна закрити. Світло регулюється на ваш розсуд. Також можна і температуру регулювати. Столик є, але дуже манюній. Полички для речей зверху. На перший погляд сидіння зручні, бо великі і широкі. Але за годину максимум стає зрозуміло, що автобус просто рай в порівнянні з такими сидіннями. Коротше переїзд був важкенький. Бо лягти теоретично можна було, бо купе в нас з часом звільнилось. Дівчинка вийшла на станції, а хлопчик перейшов у вільне купе, щоб теж лягти. Але! Не всі поручні у крісел піднімаються, а буває піднімаються, але не фіксуються. Тому лежати таки важко і ніфіга не зручно, бо сидіння таки тверденькі.
Їхати більше 10 годин. Висновок — більше ми так не поїдемо. Краще переплатити.
Дері в купе зачиняються, але нема сенсу. Бо постійно вас будитимуть. 1. На зупинках постійно підсідають люди. 2. Рази 4 в нас перевіряли білети і ставили штампи на них.
У вагоні є як туалет, так і просто кіпнатка для вмивання. Між вагонами дуже зручні переходи. Білети на вході перевіряють лише у спальні вагони. В сидячі перевіряють по ходу потяга. І я так зрозуміла один контролер на весь потяг.
Потяг їде доволі швидко, але на кордоні чомусь стоїть годину-півтори. Незрозуміло чому, бо колеса міняти не треба, паспортного контролю нема, митниці нема. Навіть контролери в цей період не ходять. Власне „нєпанятна“. Ну і ще одне. Хто таки вирішить так їхати — бережіть свої речі. Я от спала в обнімку з руюкзаком. Ну по-перше там були наші документи, по-друге він мені був за подушку : ) Але у хлопчика, який перейшов з нашого купе у сісіднє порожнє, з сумки, яка була в нього під ногами!!! витягли iPad поки він спав. майстерно нічо не скажеш. Валізу не стириш, надто шумно і важко. Але лізти під ноги пасажиру і копирсатись в сумці…Ну скажімо так, в зворотньому напрямку я вже не змогла спати, бо боялась за рюкзак.
Ну а тепер про приємне : )
Прага — неймовірно гарне місто. Особливо вранці поки місто лише прокидається.

В нас знову ж таки був готель у центрі і ми пішки до нього пішли. Цього разу трохи далі від вокзалу ніж в Кракові, але ми особливо не поспішали, бо заселення то аж о 14-й. Спочатку пішли снідати. Окрім Старбакса ми нічого так рано не знайшли путнього. Там і сіли. А я зовсім і не проти, бо там смачна велика кава, яку я люблю. Трохи прокинулись і таки вирішили піти в готель попросити лишити речі до поселення. І о диво! Там це як раз передбачено. Мені дууууууже сподобалось обслуговування. Коротше там є спеціальна кімнатка для багажу. Ви навіть якщо вже виселились можете там лишити речі скільки треба вам до від’їзду, і витратити цей час на прогулянку містом. А ну і хвилинка реклами, Готель Kampa Garden. Він знаходиться біля Карлового мосту, в затишному місці. Готель цілком для тих, хто не палить. Також обладнаний для людей з фізичними вадами. В готелі є навіть сейф. Ну і сам номер дуже дуже кльовий і зручний.
Там ціла купка готелей та ресторанчиків і дуже затишний чи то скверик чи що

так тут теж багато велосипедів і різноманітних велостоянок : )

Кинули ми валізи і пішли гуляти.
Відвідали музей Кафки

Пройшли багато гарнезними вуличками

Подивились зміну почесної варти

та пройшлись трошки поряд

Пообідали і в готель селитись і відпочивати.

Ну а далі на пошуки пива і пригод.
Довго гуляли, а потім знайшли рекомендований друзями „U Fleků“

Тут своє пиво, темне з давньою історією. Його просто розносять на великому підносі і ставлять на столи, помічаючи на папірці скільки кухлів : ) Їжа дуже смачна.

Ну і як же ж без цього годинника

Тут вечірнє відео

Місто готувалось до Великодня, тому отакі прикраси

Ввечері Прага ще гарніша.

На мосту бачили отакого музику

Наступного дня ми гуляли Празьким градом.
Гарно, але така велика кількість туристів дуже напрягає. Особливо допікали величезні групи італійських школярів та росіяни. Тому ми просто літали по королівських територіях.
Ну який чоловік не любить зброї))

У Соборі Святого Віта дуже гарні вітражі

ну і вибрались на Ратушу

На останок вирішили покататись на метро. Відвезли валізи на вокзал залишили в камері схову. До речі дуже зручно. Як в Кракові. Різного розміру шафки, сплачуєш монетками, береш ключик і йдеш. Ключом то точно відкриєш.

Так от. Метро мені не дуже сподобалось. Якесь воно ніяке. Вагони у нас подібні є, на зеленій гілці. Самі станції нічим не цікаві.
Далі катались на трамвайчику. Вони є старенькі, в Києві теж такі їздять. А є сучасні, схожі на Краківські. Але ми так і не знайшли де купити квитки. На зупинці автомату не було. Вирішили, що мабуть як і в Кракові вони продаються у самому трамваї. Не знайшли. Спитали пасажирів — виявилось їх в метро продають. О_о Ну мені цього не зрозуміти. А якщо людина далеко від метро і ним взагалі не користувалась? Як так можна?

Вечеряли ми в ресторанчику “U Vejvodů”. Він не зовсім в центрі, тому сіли там без проблем. Офіціант дуже люб’язний попався. Все хотів нас російською обслуговувати. Ми вперто говорили англійською, але в кінці я перейшла на українську.
І хоча він сказав, що сам з Росії родом, таки все зрозумів. І обслуговування там таки дуже приємне. І чекати не довго, і про вас не забудуть, і підкажуть. Та і не нак галасливо було, як в інших розкручених і більш центральних. Але місце немаленьке. Думаю десь так о 21-й і там буде забито. Але нам сподобалось.

Набрали сувенірчиків в скляній тарі і поїхали на вокзал. Треба було повертатись до Кракова, де ми сідали на автобус до Києва.

Часу було не так багато, тому всього можливого ми звичайно не побачили, тому колись приїдемо ще. Але все що подужали встигли. А головне накуштувались пива. І дізнались, що пляшковий Козел від розливного дуже відрізняється : )

А ще. Зовсім забула. Ми звичайно ж тревел чеки купували для посольства більше ніж для використання. Але довелось міняти. І як і в Парижі стикнулись з проблемою. Банки не хотіли нам їх міняти. Але ми таки знайшли той, який зробив це без проблем. Ще одна реклама — банк KB/ Тут дійсно допомогають.

п.с. більше світлин тут