осінні миті

на певний час я доволі сильно випала з он-лайнового життя, бо на нього реально не вистачало сил і часу. так як з певних причин я зараз не лише працюю за двома спеціальностями, а ще й помічник бухгалтера, домогосподарка, медсестра, кур’єр і все це одночасно. зараз канікули і я можу трошки продихнути, тому вирішила таки підсумувати дещо з останніх подій. далі багато тексту : )

***
маю нових два класи цього року перший та другий. тепер молодшої та середньої школи в мене порівну. дуже тішуся першоклашками. особливо мене тішить одна дівчинка. їй 5 рочків. і наче ще й дитина зовсім. (але хто в першому класі не дитина?) але така умнічка. і ці очі! в них стільки життєвого світла. ну і загалом, всі мої дітки підросли, деякі з них подорослішали і стали серйознішими та ввічливішими, деякі лишились по-доброму божевільними, але таки старшими, деякі зовсім злетіли з катушок. але за два місяці ми таки налагодили всі зв’язки і налаштувались на подальшу роботу. хоча цього року це було якось особливо важко зробити.

***
переїхала в інший кабінет і вже майже його облаштувала. лишилась дрібничка — надрукувати кілька фотографій з подорожей і один куточок ними прикрасити. а так вже стало затишно і комфортно мені. вже навіть придбала „дирчика“ з думкою про майбутні холоди. надто вже там холодно. в кабінеті два радіатори, з яких працює лише один і той слабенько.

***
нарешті відвідала Китаїв. багато чула, давно хотіла, але все ніяк не могла вибратись. і завдяки моїм подружкам змогла це бажання реалізувати (Дякую вам — Танюша та Наталі : )* ). з погодою дуже пощастило. чудова золота осінь, сонячний день. прогулялись, наговорились. а ще були свідками осінньої грози. справжнє диво, яка для осені : )

***
відвідали з друзями перегляд короткометражок — фіналістів Манхетенського фестивалю. В кінці перегляду можна було проголосувати. Мій обранець зайняв перше місце : ) п.с. так я дуже люблю собак!

***
також почали знайомство з театром Чорний квадрат. друзі затягли мене на відкриті іспити в театр. доволі кумедно звичайно дивитись як знущаються з тих людей, але більше мені сподобались самі виступи деяких акторів-аматорів. на жаль їх було не так багато і до кінця ми все ж таки не лишались. проте після цього вирішили сходити і на виставу якусь. дивились виставу „Скамейка“. ідеальне поєднання гумору, життя та сумнощів. підемо на щось ще обов’язково. хочеться тепер на щось з розхваленої серії Да здравствуют спектакли про Это!. мабуть що в листопаді й підемо.

***
змінила зарлатку картку. в два заходи і з додатками))) термін дії вийшов і я як і просить сам банк поїхала за заміною. навіть трохи пізніше ніж казав мені банкомат : ) але! карток досі не було у відділенні. і прочекавши в черзі близько години я лише це і почула. вдруге приїхала за тиждень і знову ж таки черги. це десь так 15-та година дня. відділення немаленьке. і аж 5 столиків, які вирішують проблеми з платіжними картками. з яких як завжди (три роки досвіду з цим відділенням)працюють не всі. цього разу два. черга просувається дуууууууже повільно. бо навіть найпростіше питання (як моє — заміна однієї картки на іншу — нову, вже виготовлену) займає 30! хвилин мінімум. ну мені стало нудно — полізла в твітер. проситала все в ґуґл+. написала листа. ну і досі стоячи в черзі яка за 40 хв навіть не зсунулась написала про це в твітер. миттєво спитали адресу відділення. і буквально за хвилину вилітає з кабінету начальник (я так розумію) відділення і починає голосно виправдовуватись, що все в порядку, черги нема і всі працюють. побігав. вислахав в телефоні вибачення. і таки почав витягати всіх відсутніх за столи. і задіяв на нашу чергу навіть тих, хто цими питаннями не займається. це було страшенно приємно бачити. отже, є результат. але одне в цьому було неприємним. людей з черги він то розсадив усіх. але всі вони стояли ЗА мною, а не перед. і я єдина і далі лишилась стояти в черзі. кумедно.
ну нарешті дочекавшись черги мене чекав сюрприз. цього разу мене знову змусили взяти ощадну картку, але ще й кредитку. знову. це такий пакет у них зарплатний бачте. і без цих двох непотрібних мені карток, саму зарплатну не видають. відмови не приймаються. я б ще побайкотувала, але стільки часу витратила на перебування там, що здалась. ще для чогось зазнімкували з тими картками мене. кредитку я просто не активую. а ощадну закрию одразу після першої ж сплати. це так кумедно звучить — заощаджувати щось з вчительської зарплатні! а я так хотіла обмежити моє офф-лайнове спілкування з банком. єдине тішить — там тепер поряд метро і мені легше звідти вибиратись : )

***
пройшла медогляд. щороку ця чудова подія відбувається за новим сценарієм, і щороку свої приколи. цього року все сталося неочікувано. планували на листопад як завжди, а потім опа! і „з завтрашнього дня у вас медогляд!“. як завжди незручно, бо якби там не казав Андрій, а таки зв’язок між Теремками-1 і Теремками-2 потрібен. топати до поліклініки 25-30 хв. залежно від погодних умов. і здається мені навіть в гарну погоду повільніше йдеться, бо там доволі гарні місця для милування золотою осінню : ) а як виявилось (так я допитала місцевих, бо наболіло) поліклініки на Теремках-1 просто не існує. була дитяча і ту цього року закрили. на ремонт. спочатку. а потім просто не вивели з ремонту і закрили назавжди. от. але все одно і цього року одним днем медогляд не обмежився. виявляється ця одна поліклініка на перші та другі Теремки ще й має таку розкіш як можливість відсутності лікаря то на першій то на другій зміні. тобто не буває такого, що вони міняються. нам то байдуже який лікар проводить огляд, але ж є такі, які працюють лише в одну зміну щодня. і оце на два масиви одна поліклініка з одним лікарем на один профіль?! жахи!

***
інтернет. десь останні тижні два почала повільно падати швидкість. було чесно не до того, тому терпіла. аж допоки вона не впала до того, що навіть сторінку власного ж сайту провайдера не відкрити. перший дзвінок не дав результату. таки дівчатка не вирішують там технічні проблеми. лише раз пощастило. другий дзвінок вже був вдалим. і таки було виявлено, що якісь негаразти на місці й треба майстра. наступного дня він і прийшов. дуже хороший і приємний хлопчик. сам офігів від швидкості : ) виявилось таки мій старенький модем вже відживає своє. ми його і замінили. тепер я насолоджуюсь небаченою до того швидкістю. і подумую над зміною роутера. п.с. сподобалась фраза: „ВОЛЯ заробляє як може!“
п.п.с. тепер вони з собою ще й бахіли мають. тому чемні і не смітять в хаті. во як!

***
ну і з останнього, що в мене сталось — здобуваю досвід перекладу кіно, точніше серіалів. важко ж то як оті балачки вислуховувати. і в певний момент з’являється чітке бажання копнути актора, який нечітко розмовляє)) але цікаво. поки що вдосконалюю майстерність. ще одна тематика на додачу, і ще один тип перекладу в практиці. на відміну від письмового цей складніший, але цікавіший.

***
шановні читачі всього вище надрукованого! будьте здорові та бережіть людей, яких любите! повірте це таки найважливіше в нашому житті!