без назви

тиждень просто вирує подіями та активністю.
з самого понеділка я майже не буваю вдома.

це прогулянка з француженкою і експрес екскурсія містом, зустріч з друзями з інших міст, сюприз-зустріч з подругою, яка живе вже 6 років у Франції і приїхала в Україну у відрядження!!!, похід в кіно (до речі, фільм класний. Castillos de cartón (на українську чогось переклали Етюди втрьох, а в назві щось про замки на папері) та і дубляж непоганий) і от на носі вже наступна зустріч з друзями.

давно не мала такого насичення подіями. робота не відстає від мого особистого життя, там почались дуже гарячі деньочки. підготовка семінару та мого на ньому виступу, підготовка до фестивалю, який дивним чином перекочував в наш любий навчальний заклад (зникає геморой транспортування учнів в іншу школу, але з’являється значно більший — прийом всіх інших учасників фестивалю), екзаменаційні контрольні та закупівля підручників на наступний рік. але !!!юууууууууууууууху!!! закінчився карантин.
така дурість саджати всіх дітей в один кабінет. половина предметів все одно не викладається у потрібній формі (краще б вони вже вдома сиділи і самостійно вчились, толку і то більше було б), бо клас має ділитись на групи, або ж для цього потрібне обладнання чи спортивний зал)); діти все одно мають контакт з іншими школярами, бо ніхто їх силою там не триматиме, та і в туалет то вони ходитимуть якось, і з уроків йдуть з усіма разом; вчителі то все одно з ними контактують і це теж нікого не від чого не захищає. висновок чергова бюрократична тупість! завдяки якій відставання в програмі, розбалувані діти, знищений кабінет. а найкумедніше — дівчинка захворіла на канікулах, коли з нею ніхто і не контактував взагалі, вона навіть не в Києві живе. маячня одним словом.

а ще я переставила парти в кабінеті. знову. поставила їх двома купками. потестую такий варіант. намагаюсь виграти більше простору — кабінет малий — та розвести по кутках розбишак, а ще хоч трохи зберегти залишки шпалерів на стінах, ці нахаби катанням на стільцях їх здирають. тепер далеко до стіни)))) та і кращий обзор та доступ до учнів мені. а їм легше виходити до дошки. а ще маленьким більше місця дла ігор та танців.

upd