нещодавні спостереження

***
Подорожуючи висипаєшся в будь-яких умовах.
Навіть якщо спав мало і незручно наступного дня в тебе повно сил та енергії для знайомства з новими незвіданими місцями. А на роботу вставати завжди важко, навіть якщо пізніше ніж зазвичай.
***

Погана погода не заважає працювати, а хороша змушує в голові народжуватись гидкі та збочені думки про втечу з робочого місця.
***
В нашому скверику біля дому з’явились лавочки. Правда у найзручнішому для засідання місцевої „продвинутої“ молоді задля розпиття „легких“ алкогольних напоїв та „високоінтелектуальних“ бесід їх як раз і не поставили. Так що доріжками тепер ходити ввечері не так затишно. Але зранку вигляд дуже романтичний (якщо встигли прибрати сміття))))
***
Почав подобатись смак рому. Випробовуємо деякі рецепти коктейлів за його участі. Вже навчилась готувати мохіто. Наразі працюю над Вільною Кубою.

Бракує засобів для виготовлення більшої кількості льоду та його розчленування. А також більш підходящих бокалів.
***
На сьогоднішній день кількість тих, хто звертається до мене „женщіна“ та тих хто досі сприймає як студентку є в наступній пропорції 3 до 97. Друге дивує, зважаючи на мій вік, перше страшенно дратує. Звертання „пані“ абсолютно лояльно переношу, а от „женщіна“ чую від жінок за 50 і обурює саме нерозуміння чого так? Може то лише через тон яким то промовляють? Зазвичай дуже грубо і зневажливо.
***
Алкоголь абсолютно не додає мені сміливості, він лише сприяє забуванню причини задля якої він вживався. В результаті головний біль, поганий сон та невирішені питання.
***
Повернення в царину педагогіки знов породжує роздуми на тему порівняння вчителя та мазохіста. Подобається, але іноді так доводять та шокують деякі індивіди, що відчуваєш, що сам з себе знущаєшся лишаючись там, де не маєш права дати відсіч.
***
Шокована рівнем розбещення та дикунства й невихованості сучасної молоді з деяких районів міста. Учениці (так саме дівчата) 9-го класу в змові з колишніми ученицями тієї ж школи довго цькували одноклсницю, а в результаті після уроків напали у власному домі та мало не вбили її матір. Врятували та затримали малолітніх злочинниць сусіди, які на щастя були вдома. Найсмішніше (чи найсумніше) — жінка звинувачує школу та вимагає прийняти міри, погрожуючи скаржитись в Міністерство освіти. Логічніше було б нацькувати міліцію на батьків тих нелюдей і позбавляти їх волі за груповий напад. Мають більше 14-ти то вже відповіють за власні вчинки перед законом.
***
З віком все важче зустрічатись з друзями. Дорослішання, до якого так всі поспішають в дитинстві, має не так багато переваг перед дитинством. А недоліків хоч завались. Один з них хронічна відсутність часу на друзів. Дорослі люди мають таку особливість — сімейні/робочі/ще якісь там справи. А так класно посидіти за смачною вечерю з друзями та ділитись розповідями про останні події. За вікном дощ, а за столом затишна атмофера та тепла розмова. Друзі мої, як же я за всіма вами сумую. Знаю деякі з вас це читатумуть. Знайте я вас дуже люблю. Надо чаще встречаться©
***
Ну і на останок приємне.
Бабуся та дідусь коханого за кілька днів святкуватимуть золоте весілля. Це та рідкісна пара, яка й досі живе душа в душу. Просто та спокійно, для дітей та онуків. Довго думали що подарувати. Всякі дрібнички та приємності підібрали легко. Їм нічого особливого і не треба. Але на таку подію треба щось пам’ятне. Мені згадалась кімната. В кутку висить портрет з весілля в рамці, а протилежний куток вільний. Запропонувала робити портрет. Фото відшукали і почали мудрувати. Кілька порад від знайомих, які тямлять в фотографії і замовлення портрету та рамки. Сьогодні забрала цю красу. От результат 🙂