перші весняні миті
***
Весна цього року або ж змухлювала, або прикололась над українцями. Спочатку подражнилась теплом і тіки всі поховали зимовий одяг та взуття опа…і здриснула далі досипати і от тільки в кінці березня наче почала прокидатись.
***
Вкортре хочу нагадати тим, хто заздрить короткості робочого дня вчителів — ЦЕ МІФ! Насправді день триває аж до ночі і починається рано вранці. А найгірше вона ще й вночі сниться. А ще на неї не можна запізнитись навіть на 5 хвилин, бо це вагомий удар по і так не дуже сильній повазі учнів до вас як до вчителя. Другий міф — канікули відпочинок для вчителя. Єдине, що можна встати на пару годин пізніше, а насправді то ще більший геморой.
***
Коли тривалий час їздиш громадським транспортом лише за кількома незмінними маршрутами, втрачається звичка виживати в інших умовах і напрямках руху. Так я відвикла від метро в період, який не потрапляє в часові рамки 20.00-24.00. І довго не могла звикнути до натовпів о 14-й. Або такий варіант, коли це не просто натовп, а реально можеш сісти в поїзд лише з третього разу, бо вагони на Хрещатик приходять забиті, як консервні бляшанки. Також дивують маршрутки, які ледве повзуть по порожній дорозі в той проміжок часу, коли люди поспішають на роботу. Зранку для мене така поведінка водіїв є дикою. Тому замість 30-35 хв, за які реально можна доїхати від Дачної до Одеської площі, я їду 60-65 хв.
А ще не зважаючи на частоту маршруток на годину та їх величезний розмір, вони ніколи не бувають хоч трошечки вільними. Мені вже лячно що буде в травні.
***
Так і знову про транспорт. Люди якісь дикі зовсім. Я навіть не про те щоб комусь там місцем поступатись, я про ставлення до ситуації спільної. Ну їдеш ти в забитій по самі вуха маршрутці чого так нервуватись від кожного руху. Логічно, що якщо людині треба вийти на зупинці вона завчасно починає пробиратись до дверей. Лізе чоловік зі свого місця до дверей. І мав він таке нещастя пройти між мною і якоюсь жіночкою. Ну я що? Втягнула все що могла в себе затримала дихання і перетерпіла (а що робить). Жіночка цього так не лишила. Але помститись вирішила мені з якогось дива. Вона мало не забила мене у сидіння, біля якого я стояла своєю дупою. Зайняті руки, моральний шок та наявність виховання не дозволили вдіяти щось варте пані. Та і мені пощастило звільнилось місце і сіла. Пані теж сіла і решту дороги пропалювала мене очима. Я так і не зрозуміла чого власне?…
***
Тривалий період відсутності вилазок в публічні місця теж відгукнувся шоком від кількості народу на вулицях в центрі у вихідні. А ми лише в кіно і на піцу вибрались 🙁 Фільм єдина втіха тієї вилазки, бо решта шокувало. П’яні підлітки дуже раннього підліткового віку. Виглядає дуже пошло і сумно. Незрозуміла манера вдягатись деяких дівчат. Може це і модно, але ніколи не зрозумію в чому шарм поєднання спортивного костюму, гламурної сумочки, підборів та чогось на кшталт шубки. Пху…
***
Ну і ще про зовнішність. Помітила якусь нову фішку в дівок з довгим волоссям. Закрутити незрозумілу гулю-хвіст-дульку на маківці і все це обмотати резинкою з якимось прибамбасом здоровезним. І оцей ріг гламурний стирчить на голові. Нє ну може зручно нікуди не лізе волосся. І обпертись об сидіння можна не тисне. Але…
Напевно я таки дійсно якась неправильна дівчина.
***
А ще маємо цілу купу квитків на потяг у різні міста України на травневі вихідні (а що? свято не свято, а вихідні зайвими не бувають)))). Нарешті побачу Луцьк, який в мене був перший в списку.