вам знайоме відчуття, коли прокидаєшся і не розумієш де ти?
я з ним прокидаюсь щоранку вже більше року.
живу уві сні, а той час, коли не сплю видається мені сном, в якому все роблю на автоматі: встаю з ліжка, вмиваюсь, готую їжу, працюю та зустрічаюсь з друзями.
мені важко засинати, бо мені боляче прокидатись і знов не розуміти де я і жити уві сні наяву. страшному сні. і я дуже хочу прокинутись…
та точно знати де я й бути там де я хочу — там де я буваю зараз лише уві сні.
отаке
можна вірити чи не вірити в щось. називати це збігами обставин, або вважати закономірністю. клеймити ярликами дні, пори року, людей, речі, країни, музику чи літературу. можна просто створювати собі в голові переконання, що так є і вперто на цьому стояти. можна все це усвідомлювати, але все одно неспинно всім це повторювати з вбивчою впевненістю на обличчі.