От прийшов i мiй час залити якусь технiку якоюсь рiдиною. Хтось топить телефони в унiтазi, хтось виливає каву чи пиво на клаву.
Мiй варiант — компот на клавiатуру мого малого залiзного друга — червоненького делльчика.
Вiн лишився живий, але пимпочки жахливо залипають i доведеться везти його до дядi лiкаря, щоб почистив. А медицина для залiзних друзiв така дорога i тривала…
Але є плюс бiльше книжок вийде зi статусу “Pending” на моїх книжкових поличках.
п.с. На малюнку не він, я не така збоченка його фотографувати у важку хвилину його життя 🙂