ката́р (іменник чоловічого роду) — запалення слизової оболонки деяких органів.
ката́ра (іменник жіносого роду) — нежить
заката́рений, закатарена (прикметник) — хворий (-а) на нежить
Здавна я усвідомив, що це ілюзія, коли світ змінюється, а споглядач, скажімо я, скажімо ви, скажімо будь-хто інший, залишається такий самий. Ні, якраз навпаки, споглядач змінюється, і то в гірший бік, неспинно гірший, а світ, світ лишається тим самим. Зміни світу облудні, хтось у нього приходить, хтось із нього йде, не стане одного споглядача, з’явиться інший, але по суті, світ лишається незмінний і неторкнутий, він існує так, що нас споживає і від нас залишає уламки, існує так, що нас знищує.
© Михайло Пантич „Якщо це любов“
Просто, я їх не люблю, вони такі самостійні, наче працюють на якийсь занадто сильний синдикат, ви нічого їм не можете сказати, вони горді, егоїстичні, і хитрі як смерть.
© Михайло Пантич „Якщо це любов“
поки ще не розгубила всі ті емоції від майже двох діб в Тернополі спробую їх сюди вписати і показати трошки світлин. востаннє тут була аж три роки тому. дуже скучила за цим містом. але братик переїхав, і не було до кого їздити в гості. цього разу він мав виступ на DevCamp і запросив приїхати.
трошки незвична для мене книга. ну як незвична? скажімо так — зазвичай я читаю дещо інше))
перша книга Макса Кідрука. що підштовхнуло до прочитання? назва. так назва. в певний період мого життя, в нього увійшли програмісти. та власне і своє особисте життя я з таким пов’язала. тому саме назва. до речі, це вже вдруге. першою книжкою була „Амністія для хакера“ Олексія Волкова (в якій власне мало що про хакерів було, і мало що правдивого))). а тут ще й жанр такий цікавий „технотрилер“.
страва — спроба повторити щось подібне у „Картопляної хати“. ну і батьків побалувати хотіла. на жаль, порадувала лише маму. тато в мене в кулінарних питаннях страшенний зануда і придира. отже, печена картопля з грибами, куркою під сиром та з часниковим соусом.
16-го лютого в Часописі відбулась презентація книжечки від Оллі Перехрест „Акценти“. починалось все ще в грудні 2012 року
з 8 до 17 лютого в самому центрі столицім можна було споглядати результат м’якого та яскравого проекту „Теплий Київ“. це легкопомітний теплий плетений одяг для дерев, машинок та ліхтарів на Хрещатику, на який витратили понад 300 кг пряжі.
так саме так я можу назвати ті музичні новинки, які з’явились в один час від різних виконавців — Океану Ельзи та Земфіри. це обійми і за текстом, і за звуком.
© rainstarvedclouds.wordpress.com
У Парижі перед рухомими сходами
на станції метро Алюзія
Я побачив написане великими
буквами білою фарбою слово Любов
Я спіткнувся об нього і ледве не впав
А потім озирнувся на перехожих
Хтось крокував байдуже ступав нічого на світі
не помічаючи окрім себе
Хтось спотикався
І здивовано
А часом перелякано
Переступав
А хтось замислювався і душа його світилася