зимова читанка 2014-2015
черговий сезонний звіт про книги. цього разу прочитані взимку.
почала зиму з приємного — з казок.
для початку Том 1, Том 2, а пізніше й Том 3 Сто Казок від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
збірки українських народних казок з неперевершеними ілюстраціями. ці книги — справжній скарб. хоча багато хто вважає ілюстрації недитячими. моїм учням дуже подобаються.
більшість казок звісно відомі мені з дитинства. але траплялись і невідомі.
далі вже авторські казки від Прохаськів (Мар’яна Прохасько і Тарас Прохасько, Видавництво Старого Лева) — казки про кротів „Хто зробить сніг“
та „Куди зникло море“
мене дуже захопили пригоди родини кротів та їхніх друзів в лісі. другу книгу читала прямо як в дитинстві — з ліхтариком під ковдрою : ) ну не могла я заснути, не дізнавшись куди ж зникло море : )
потім вирішила таки добити трилогію від Veronica Roth „Divergent“ , яку почала влітку і дочитати другу й третю частини.
„Insurgent“
„Allegiant“
тут ми дізнаємось що ж стається після втечі головних героїв. з ким вони об’єднуються і чим це закінчується. за ці дві останні книги помирає дуже багато людей. і як виявиться в третій… коротше я була дуже шокована кілька хвилин. а решта третьої книги — це дуже-дуже-дуже нудна тягуча субстанція, яка завершується зовсім не так як очікувалось. знову ж скажу — можна було робити одну книгу і не розтягувати все аж так.
потім я знімала стрес чудовою книжечкою від Видавництва Старого Лева
Олександр Гаврош „Дідо-Всевідо“
це теж книга казок. але казок лячнуватих. ДУЖЕ мені сподобались. малим дітям не варто читати. а трохи страшим вже цілком можна. а мова яка соковита, мммм…
ну і цитата про казки
— Се добре, коли чоловік казки любить. Значить, не все в ньому ще зотліло.
далі захотілось чогось жіночого. і ця книга чудово на цю роль підійшла.
Софія Андрухович „Фелікс Австрія“
смачна мова, іноді аж занадто. чудово виписана атмосфера тих часів, але й темп тексту такий же тягучий, як і життя тієї епохи, що трохи напружує. так і хочеться трохи пришвидшити, сказати „та ворушись ти!“.
але цікаво слідкувати за героями роману, досліджувати їх особистості.
найцікавіше, що я так і не знайшла для себе позитивного героя. в кожному дуже яскраво виражені негативні риси, ті чи інші, які відчутно перебивають нечислені позитивні. дратувала Аделя своєю істеричністю, Стефа оціє своєю егоїстичною відданістю. про чоловіків взагалі мовчу. отой єврей продавець риби — єдиний гідний представник чоловічої статі в книзі. коротше, не хотіла б я жити в ті часи : )
останньою зимовою стала книжечка, яку намалювала знайома твітерянка і просто чудова дівчина Христина Стринадюк
Василь Карп’юк „За руку з черепахою. Івасик, Ісусик і Марічка“
книжка-перевертун. віршики там простенькі, для зовсім маленьких діток. а ілюстрації!!! ну просто скарб. від них так віє теплом, добром і дитинством.
ну і тут все призупинилось, бо почалось навчання. так і не вдалось мені завершити ще одну книгу, почату взимку. тому вийшла моя читальна зима казковою, а про останню вже у весняній читанці розповім.