Las Vegas, Nevada
цього жовтня мені пощастило отримати бонусну відпустку, поки коханий чоловік їхав у робоче відрядження. саме так ми потрапили в Місто Гріхів. цей звіт готувався майже два тижні. далі багато світлин та відео.
дорога
туди нас підвозили автівкою. виїхали десь о 15й дістались готелю десь о 20й. доволі швидко. мали ще зупинку на обід. пощастило. бо ми їхали в неділю, в день, коли навпаки всі їдуть не у Вегас, а з Вегаса. і заторчик в зворотньому напрямку був нічогенький.
назад летіли. ціна смішна. лоукостерів, які літають у Вегас досхочу. але здається за багаж ми заплатили більше ніж за квиток : ) головне, що багаж, який в салон іде коштує дорожче, ніж той, що здається у вантажне відділення. то ми себе і не обмежували муками що влізе/що не влізе : )
перше враження
неон і опікаючий шкіру вітер. це перше що я відчула та побачила вилізши перед входом до готелю. далі було офігівання від того як довго добиратись до реєстрації. бо це Вегас. і поки ти пройдеш повз сотні гральних автоматів, столів з рулеткою, блекджеком і ш… ой тобто клуби диму 🙂 зареєструватись та отримати ключі від свого помешкання ти не зможеш. а потім ще тисячі кроків до самого номера.
казино
казино виявились не такими як я їх собі уявляла. я думала то якесь огороджене захищене приміщення, куди без перевірки так просто не зайдеш. ще й підозрювала щось а-ля дресскод. фіг там. прохідний двір. хто хоче заходить. в що хочеш граєш. я чесно виконала ритуал оказинення. програла доллар. виграла доллар та 25 центів. і їх програла. не азартна я людина. але не пограти взагалі будучи тут як же ж можна було?! наступного разу треба рулетку спробувати : )
Стріп
Стріп (The Las Vegas Strip) — головна вулиця Лас Вегаса (яким всі його зараз знають чи уявляють).
довжина ~ 7 кілометрів. але великим здивування для мене було, що ніфіга це не Вегас. а його передмістя. а саме міста Paradise (він же Рай : ) ) та Winchester. ну а вздовж Стріпа вже всі готелі з казино. від початку до кінця ми пройшли один раз
назад вже їхали автобусом.
готелі та інші забавки
ми зупинились в цирковому готелі, тобто Circus Circus.
доволі велику територію займає. має різні забавки: Мідвей та свій центр атракціонів The Adventuredome. а також протягом дня відбуваються виступи клоунів та акробатів (ну цирк же ж)
один зі стареньких на Стріпі. решта збудовані в 90-х 2000-х. також багато недобудованих. після кризи 2008-го року будівництва заглохли. але Вегас оживає, і думаю ще кілька рочків і там з’являться нові готельчики.
одна з розваг відвідувачів Вегаса — гуляння готелями. в кожен готель можна спокійно зайти кожному. окрім казино в них ще дуже гарне тематичне оздоблення.
спочатку місця, де можна вибратись на висоту.
Стратосфера (Stratosphere)
височенна вежа у 109 поверхів 350.2 м. це і готель і казино. а нагорі оглядовий майданчик та атракціони. три різних атракціони на височині та можливість стрибнути з вежі до самого низу на мотузочці якійсь (найдорожче задоволення). я трусіха і жадіна, думаю більше до мене питань немає : ) але як розважаються інші я зняла : )
вид зі Стратосфери на нічне місто шикарний
The Linq
це такий доволі новий квартальчик.
забрела до нього, бо йшла до оглядового колеса.
High Roller
167.6 метрів висотою, та 158.5 метрів в діаметрі. найвище оглядове колесо в світі. близько 30-40 хв катання та задоволення. ще один спосіб побачити Вегас та гори з висоти. ви сидите в гарненькій кабінці зі скляними стінами і милуєтесь : ) можна спокійно все фоткати та фільмувати. є кабінки з баром, але ціна інакша.
наступна висока точка — Ейфелева вежа в готелі Париж.
висота 165 метрів. шикарний вид на весь Стріп. спеціальні дірочки для об’єктивів в захисній сітці.
Riviera
парочка Encore і Wynn
Treasure Island
The Palazzo
The Venetian
The Mirage
Harrah’s
Ceasar’s Palace
Flamingo
Bellagio
Paris
The Cosmopolitan
Aria
Monte Carlo
New York-New York
Excalibur
Luxor
Mandalay Bay
Downtown
це вже той самий Вегас. зі старенькими готельчиками, маленькими будиночками, капличками та своїми заманухами. головна вулиця Фрімонт (Fremont Street). вздовж неї казино та бари. відомий багатьом інтерактивний дах над вулицею. щогодини там транслюють цікаві кліпи під музику.
є забавка пролетіти під цим дахом.
гучна музика, вуличні артисти, танцюючі напівголі дівчата на стійках барів.
транспорт
автобуси, монорейка, „трамвайчики“ між готелями та таксі. на таксі не їздили, а автобусами користувались кілька днів. по Стріпу їздить кілька маршрутів. і вони дорогі. на 2 години — $6, на добу — $8, на три доби (бо на довше мало хто приїздить) — $20. є ще окремі картки, які можна місячними проїздними зробити. але то вже для місцевих певно. іншими вулицями їздять звичайні автобуси, вже за помірними цінами. таким ми їхали в аеропорт.
монорейкою раз прокатились. чисто щоб я дізналась що воно таке : )
в принципі зручно, але знову ж такі дорогувате задоволення. але тут вже більше варіантів. одноразовий — $5, добовий — $12. є від дводенного до семиденного. турнікети схожі на французьке (та в принципі європейське) метро. вставляєш білетик, і він вискакує в іншому місці. ще один недолік — монорейка їде паралельно Стріпу, і тому гарних видів особливо ви не побачите, тому і більше разу я б і не каталась.
„трамвайчики“ між готелями. деякі готелі між собою об’єднані безкоштовними „трамвайчиками“. схожі на вагончики, які з’єднують термінали в аеропортах деяких.
шкода, що немає цілісної лінії між усіма готелями. а лише десь групками по три. та з находженими та натертими ногами і це в радість : )
загальні враження
місто живе цілодобово. повітря опікає шкіру, навіть коли сонце давно вже сіло. місто туристичне. казино та ігрові автомати скрізь.
все дуже дорого. ну якби зрозуміло, місто ж туристичне. навіть в старбаксі дорожче ніж в Сан Дієго.
дуже брудно. як би не було спекотно в закритому взутті, але так безпечніше. хоча б не влізеш в лайно якесь пальцями.
мало дітей. я вже звикла, що в Америці скрізь відпочивають сім’ями. але це не той випадок. але зустрічаються пари з немовлятками. та про що це я? які школярі. навчання ж зараз, а не канікули.
дуже багато людей похилого віку. десь 40-45% усіх людей у Вегасі. але не так. багато пар похилого віку. і вони так мило гуляють тримаючись не під ручку, а за ручки.
багато й молодят. так тут дійсно легко і швидко можна одружитись. кожен готель має свою капличку. та і просто на вулицях вони.
багато європейців та азіатів. то мене переслідували французи, потім німці та італійці.
тут не впарюють сувеніри на вулиці. дві найпопулярніші речі, які активно пропонуватимуть — вода і реклама дівчаток : ) ближче до ночі навіть дівчаткам пропонують дівчаток : )
вдень всі масово шопляться. чи то в іноземців нема цього добра вдома, чи рефлекс якийсь. навіть не знаю. але ціни тут кінські.
ввечері натовпи мігрують між готелями з їхніми шоу та розважайками, сьорбаючи холодні коктейлі (алкогольні звісно (в зюзю п’яних бачила всього двоє чи троє за тиждень. і ті місцеві безхатьки) — це ж така радість, можна пити прямо на вулиці. а ще можна палити скрізь, і це мене більше напрягає) з цікавих посудинок різних форм та об’ємів. в готелі Париж, наприклад, у формі Ейфелевої вежі.
нічний Вегас — це така яскрава солодка цукерка.
все сяє і блискає, світиться, грає музика, а навколо усміхнені люди.
дуже переживала щодо одягу. думала виділятимусь. знову ж таки було враження невірне, як з казино. думала всі ходять розфуфирені такі. а нічо такого. всі вдягаються легко, зручно і комфортно (бо треба багато ходити і спека). звісно були і фіфи на підборах та вечірніх сукнях, але лише в чергах до клубів.
популярні забавки фото з дивно вдягненими спокусливими дівчатками і хлопчиками. або героями мультфільмів чи коміксів. на будь-який смак є.
переходи найчастіше у вигляді мостів, на які можна піднятись ескалаторами чи ліфтом. та поки є сили ходять сходами : ) а от наземні переходи дуже повільні. багато траспорту їздить. ще й ходять люди дуже хаотично. хто куди захотів туди і пішов. ніякого збереження правостороннього руху. а людей то бацько. і це на другий день вже дуже напрягає.
жовтень виявився чудовим часом для відвідування Вегаса. вдень ще стерпно спекотно, і ввечері тепло, а не холодно. Олег їздив трохи пізніше в кінці жовтня та в листопаді, то як сонце сіло вже треба осінню курточку натягати. так що раджу. також раджу їхати сюди в будні. в рази дешевші ціни в готелях та квитки на літак, менше людей в місті.
ми приїхали майже на тиждень. і це дуже багато. двох днів більше ніж достатньо. ми не азартні, не шопери, не клабери. нас цікавила лише можливість побачити якомога більше цікавого. відвідали всі цікаві готелі, подивились з висоти усіх можливих висот, пройшли пішки весь Стріп аж до знаку
загалом враження позитивне. але wow-ефекту не було. було милування окремими моментами: стеля та фонтани Bellagio
вид на Вегас зі Стратосфери, колеса та вежі, вогняне шоу від готелю The Mirage
зачаровуючий The Venetian.
так як вдень Олег був на конференції, я розважалась гулянням. побила всі свої ходильні та калорійні рекорди.
ми були без авта. так цікавіше, і корисніше : )
колись ми приїдемо відсвяткувати якусь романтичну дату, шиканемо й зупинимось в гарнючому The Venetian чи Bellagio. але лише на 2 дні, щоб без передозування : )
кажуть Лас Вегас — це місто казино, доступних дівчат, алкоголю та буфетів, місто гріхів, місто задоволення. а ще звідси недалеко до Великого каньйону : ) та це вже інша історія ; )
як виграти мільйони не знаю, але всі можливі практичні поради спробувала описати.