Лос Анджелес—Анахайм—Сан-Франциско

це буде довгий допис про враження від подорожі майже місячної давності. але також багато відео та світлин з подорожі. якщо у вас є зайвий вільний час та вас цікавить, оте, що в назві, ласкаво прошу : )
почну з того, що подорож здійснила дві мрії та багато бажань. перша мрія — концерт улюбленого гурту, мрії 18 років, повнолітня така мрія : ) друга — відвідати Сан-Франциско, подорожувальна мрія, яких в мене цілий список. бажання хоч простіші, але їх було багато здійснено : )

перша подорож місцевим потягом

вже традиційно подорож починається рано. далекі подорожі в мене часто починаються рано і з практично безсонної ночі. бо хвилююсь щоб не проспати, і погано сплю. 5 ранку підйом в темряві ще. 6 ранку сідаємо на автобус до станції і там вже зустрічаємо світанок та наш потяг. двоповерховий і зручний. не новий і не наворочений. просто охайний та комфортний. попереду 3 години споглядання узбережжя та будиночків, що тікають з поля зору. прокидаємось разом з небом.
тут можете глянути як ми їхали

Лос-Анджелес та Голівуд

Лос-Анджелес зустрів нас по-лондонськи дощами. то дощ, то сонце. ну хоч зрозуміло, що осінь взагалі зараз. прогулялись алеєю зірок

подивились на напис на пагорбах

і так як робити більше нічого там сіли на екскурсійний автобус. 2 години то під дощем, то без дощу, але хоч щось цікаве з того отримали. але загалом мені тут не сподобалось. хібащо ресторан смачний попався під кінець, а так місто на один раз і без бажання повертатись. звичайно я впевнена, що і тут є щось гарне та цікаве, які в будь-якому місті (кілька музеїв з екскурсії я запам’ятала), але воно більше цікаве людям, які люблять ганятись за кінозірками та дивитись де вони живуть. а так якось напряжно і незатишно. та прощався Лос-Анджелес з нами сонячно та блакитно-небно.
коротеньке відео з прогулянки
та ще кілька цікавих світлин:
метро

будиночок

столик

Анахайм та концерт Bon Jovi

далі нас чекав Анахайм і Bon Jovi. придбали квитки на електричку (Metro link) і посиділи в залі очікування з півгодинки з чаєм-кавою. я досі звикаю до нової країни і тому часто слухаю та спостерігаю за життям навколо. недалеко спав чоловік. прокинувся і почав всіх проклинати навколо. виявилось в нього сумку вкрали. почав нападати на тих, хто ближче був, що не помітили як то сталось. а воно дійсно не просто помітити. хто читає, хто музику слухає, хто сам дрімає втомлений після роботи. ну як так можна? і ти ж на вокзалі, то вважай. можна хоча б попросити завчасно когось наглянути за речима якщо вже спати зібрався. неприємний інцидент.
cіли у вагон. а тут напис „Тихий вагон. З понеділка по п’ятницю. Будь ласка дотримуйтесь тиші, не розмовляйте та вимкніть звук на ваших електонних пристроях.“ кльово ж придумано. можна і почитати, і уроки повчити, і роботу поробити та й поспати зрештою поки додому чи з дому їдеш.
в Анахаймі нас зустрів тато Олега, якому ми скинули всі наші речі і пішли на концерт.

це було настільки кльово, що навіть в мене немає слів, щоб це пояснити. а я люблю багато писати : ) коротко — це було здійснення мрії, що мене страшенно розчулило та зарядило на багато-багато позитивних зарядів.

маленький відео-звіт
ночували в Олегових батьків. короткий сон і в аеропорт.

перший день в Сан-Франциско

нас чекав переліт до Сан-Франциско. недовгий, але гарний.

тут сіли на електричку, яка зветься BART і понеслись в місто, поселятись. ваучери на проїзд Олег купив завчасно, ми лише обміняли їх на картки.
ще одна мрія, і ще один пункт подорожувального плану. з перших хвилин в місті мене почало розпирати від задоволення. тільки ми вийшли з електрички — наколо ці красивезні будинки. тільки і встигай все роздивитись. а ще ж і зазняти все хочеться.

пообідавши і заселившись сунулись до Експлораторіуму. аналог Експерементаніуму (чи навпаки : )).

в день нашого приїзду, там був саме той день, коли в нього була друга вечірня зміна. лише для дорослих. і ми якраз встигали. ну що сказати? дорослим звісно там більш цікаво. і об’єми інші. наблукались досхочу.
набережною нагулялись і намерзлись.

дуже холодний вітер із затоки, тікаєш далі між будинки і значно тепліше. ми хоч і готувались до холоду та вдягнулись, та вітер нас трохи потріпав.
це для велосипедистів

вечеряли в гламурному ресторані. теж треба ж колись спробувати таке. клієнти такі ж крикливі як і в нас. так що про виховання і цивілізованість … ну не лаються звісно. ресторан надто дорогий. але вже змерзли і зголодніли не було сил на пошуки іншого.
ось що вдалось назнімати

другий день в Сан-Франциско

день другий — океанський. плавали затокою на кораблику

ходили в акваріум дивитись тварів океанських та навіть помацали трошки. є така забава погладь скатика, акулку та зірочку.
ну їли звісно теж морських гадів.

дивились на місцевих морських левів

вперше їла в ресторані в слюнявчику : ) ну в смислі в дорослому віці, в дитинстві то точно надягали : )
отут дуже смачно

катались на екскурсійному автобусі центром міста

потім катались на cable car. це такий фунікулеротрамвайчик, що ганяє пагорбами Сан-Франциско. ну і засіли в ірландському пабі грітись ірландською кавою та ірландським пивом.

оце все, що ще назнімала в той день

третій день в Сан-Франциско

наступного дня досліджували міст. туди автобусом, назад пішки. побачили і в тумані

і в сонці

він прекрасний. можете самі глянути : )
колір зачаровує!

а ще зустріли мітингувальників на мосту

далі катались знов на cable car’ах. нахабні азіати першу покатушку підпсували, але друга була чудова.

пройшлись чайнатауном

і повечеряли у ірландців

виснажені і задоволені поїхали до готелю відпочивати.

четвертий день в Сан-Франциско

наступного дня снідали по-американськи. об’їлись.
були в парку золотоворітському, дуже гарно.

бачили багато цікавого в академії наук.

вперше зустрілись зі своїми на чужині. так приємно що слів нема.
потім були на найвищій точці де місто як на долоні. Твін Пікс зветься. завдяки підказці Володимира та транспортуванню від Руслана

ще музей Юнга відвідали



гуляли вулицею Ломбард. там де Russian Hill. дууууууже вертикальний підйом. неймовірні враження.

італійська вечеря

і до готелю.

останній день в Сан-Франциско

поснідавши потопали гуляти центром міста, він же даунтаун.

довго не витримали правда.
рятувались від шуму та планокурів в ресторані. поряд був відомий глядачам одного серіалу ресторан Cheesecake factory. вирішили чого б і ні. там черга. ну центр міста, туристів купа не дивно. дали нам таку спеціальну блималку. як підходить черга воно блимає і ти йдеш до стійки звідки тебе ведуть за столик. ну нічо надзвичайного. але смачно. і знов ці порції велетенські. звісно пропонують усьо запакувати з собою, але навряд в аеропорту нас зрозуміли б. А чізкейки смачненькі дуже.

далі БАРТом до аеропорту. пощастило і вони відмінили страйк. так би трьома автобусами їхали і не 30 хв а годину, а то і більше.
зареєструвались на рейс, і чекати літак. в аеропорту зручно, але телефон вічно губиться в цих металевих джунглях. і останній переліт до Сан-Дієго.

враження та спостереження

порівнювати можу поки лише з Сан-Дієго, тому враження не лише позитивні.
написи на відміну від Сан-Дієго трьомовні: англійською, китайською та іспанською.
транспорту тут різного багато. є трамваї, тролебуси, автобуси, міська електричка і кабельні трамвайчики чи не знаю як назвати. у них все це кари, тільки різні.

але звичайний транспорт вузький, брудний і страшенно трясучий. є оплата безконтактними картками або готівкою і тоді дають талончик. та в нас стітпасс (CityPass) включав в себе проїзд в майже всьому.
зупинки є всякі. є такі

з мапами, з розкладом, з табло, що повідомляє коли який маршрут під’їде. а є зупинки дуже мінімалістичні — стовпчик, на якому фарбою написано „зупинка автобуса“. є цілодобовий маршрути.
багато курців. прямо по вулицях ходять з цигарками і дуже багато. часто то не цигарки, а травичка.
не питають документи при купівлі алкоголю. часто п’ють його просто на вулиці. поліція ні на траву, ні на алкоголь не реагує.
бруднуватенько загалом. є місця, де страшенно тхне. центр міста дуже шумний і дуже висотний (мене ці хмарочоси дуже гнітили, і виникало бажання втекти подалі). навіть в Києві не так гучно. дуже багато машин на дорогах. дуже багато безхатьків, які нишпорять у сміттярках. (в Сан-Дієго вони якісь чистенькі і невонючі, та і разів в 10 їх менше)
ну і трошки позитиву : )
одяг дуже кидається в очі. в нас якось спокійніше вдягаються. тут всяке можна зустріти. і різні вичурні спіднички чи сукні, і капелюшки з наворотами. чоловіки не пасуть задніх і теж викабелюються дай боже в нарядах. багато дівчат та жінок на підборах. в Сан-Дієго за 4 місяці лише одну бачила.
а ще багато вуличних музикантів та сувенірних крамничок звісно. враження, що тебе скрізь супроводжує музика : )
в магазинах скрізь паперові пакети. будь-яких розмірів. місто відмовилось від поліетилену. та і взагалі тут багато активістів та захисників навколишнього середовища.
неймовірно гарна набережна, з величезною концентрацією цікавинок. і хоча там страшенно холодно, туди просто магнітом тягне.
та не зважаючи на усі ці різнобічні враження, місто сподобалось. дуже сподобалось. в нього є свій шарм, своя магія та щось, що змушує його любити не зважаючи ні на що. але жити в ньому я б не хотіла. лише навідуватись в гості : )
п.с. багато світлин тут