зарплатна епопея

в кінці серпня я звільнилась з попередньої роботи. завчасно відвезла заяву у відділ кадрів, та отримала наказ про моє звільнення в той же день. зі спокійною душею попрощалась з колегами.
у вересні отримала заробітну плату за серпень на картку. картка дійсна ще аж до наступного вересня, тому користуюсь нею і надалі. звикла до інет-банкінгу, та вже замовникам дала її номер і туди мені оплата приходить. можна звісно і завести інший рахунок, іншу картку, трохи погемороїтись і все перевести на неї, але ж навіщо, якщо є ця і ще рік безкоштовно я можу нею користуватись? але це тільки початок

чачстина перша

в середині жовтня мені телефонують з роботи, що їм телефонувала бухгалтер і вимагала, щоб я терміново повернула якийсь борг. виявилось вона провтикала і нарахувала мені на кілька днів більше, ніж треба. хоча дивно, бо відділ кадрів там же де і бухгалтерія територіально, і якби давно мала знати. півтора місяці як не як.
коротше мене просили ЇЙ зателефонувати і домовитись як Я маю повернути гроші.

виявилось. вже довгий час трапляються такі проблеми зі звільненими. і потім їх або відшукували колишні співробітники і просили повернути, або скидувались і віддавали свої гроші. в мене від цього волосся стало дибки.

поговоривши з мамою (вона в мене бухгалтер), іншими знайомими бухгалтерами та юристами, начитавшись законів зібралась до бухгалтерши з войовничим настроєм. але поки доїхала охолола. і висказала не все, що хотіла. але сказала, що негарно залякувати моїх колег та змушувати їх виконувати її роботу. в неї на руках усі мої контакти та інша інформація. навіщо тероризувати невинних людей, якщо це взагалі її помилка. переді мною вибачились, видали звісно касовий ордер з підписами та печатками. і я поїхала.

насправді досі вагаюсь. чи то замісник дурила моїх колег, що гроші вимагала бухгалтер повернути колег звільнених, чи то дійсно бухгалтер так казала. бо на має зауваження реагувала цілком реалістично. а от на зуваження щодо напрягання колишніх колег моїми пошуками вибачилась. але відповіла, що завжди так робили, бо так простіше мол. дивно чому? адже у відділі кадрів і адреса, і телефони, і копії документів з пропискою. мені цього не зрозуміти.

частина друга

в кінці жовтня приходить повідомлення на телефон, що мені нарахували аванс. чекала нового дзвінка — але глухо. принципово не хотілось самій телефонувати. але найбільшим шоком була нарахована заробітна плата вже в листопаді.
якби не зателефонувала колега і давлячись від сміху не сказала, що на роботу принесли розрахункову з моїм ім’ям, і нарахованою заробітною платнею на мене я думала вже їхати в банк питати звідки платіж, а потім і писати листа на начальство з проханням припинити наді мною знущатись.

але ввечері зателефонувала бухгалтер з купою вибачень і проханням ще раз повернути гроші.
і от я з’їздила знову. віддала. жіночка розповіла як все сталось, пояснила і вибачилась. сказала, що дуже боялась мені телефонувати після того випадку. але коли почула мій сміх на повідомлення про нарахування мені запобітної плати заспокоїлась. мабуть я справила таки враження суворої і роззлюченої минулого разу))) я навіть отримала маленьку компенсацію за моральні збитки : ) це було приємно. попросила щоб мене таки нарешті викреслили звідусіль, попрощалась і поїхала.

епілог

мені більшість кому я це розповідала казали, що я маю повноцінне право не повертати ці гроші і радили так і зробити. але мабуть таки я занадто правильна. мені снились жахи навіть, настільки мені було некомфортно з їх наявністю на моєму рахунку. я не люблю бути в боргу, і не люблю отримувати чуже. і навіть із землі гроші не піднімаю. тому я таки витрачала свій час і повертала їх. але бачу і плюс в цій ситуації. тепер бухгалтер дослухається до моїх скарг та порад, і наступного разу не тероризуватиме колишніх колег, а виправлятиме все сама. ну і все ж таки це не мої гроші, а помилка хоч і її, та це доволі великі гроші, для тієї галузі в якій я працювала. а довелось би їй ці гроші зі своєї кишені виплачувати. негарно.