Краків. Польща

По-троху виконую свій список подорожей. Цього разу Польща та Чехія. Але тут лише про Польщу.
Ми мали тиждень часу на подорож і розподілили його на дві країни.
Першою обрали Польщу з банальної причини — легше отримати візи. І це дійсно так. Єдине, що з готелем вийшло складнувато. Треба було щоб він був на 30% сплачений, а в готелях звикли оплату брати після виселення, і аж ніяк не при бронюванні. Але порівнюючи з іншими — то все дуже просто, якщо слідувати правилам. Принаймні тут я відчувала себе людиною, а не шматком лайна. Бо ставлення інше, одразу з порогу.
Ми обрали для подорожі Краків. Краків, бо його хвалять всі. Краків, бо він дійсно видавався гарним, коли шукали інформацію. Краків і тому, що там ще й друзі є, а друзів завжди приємно відвідувати.

Їхали автобусом. Пошкодували трошки згодом, але на такий вибір були свої причини. Автобус від’їжджає з автостанції, яка прямо за нашим будинком, 200 метрів пройти. В автобусі немає плати за багаж і він не обмежений. Автобус їде прямо з Києва, тому не треба їхати через інші міста. Ну і дешевше, бо отримали знижку за отакою карткою

Хоча мали отримати за моєю, отакою

Але в автобуса один (як ми думали) недолік — їхати сидячи. Виявилось, що це найменший недолік.
Приїхали на кордон ми вчасно. І навіть були перші. І навіть одразу і швидко пройшли українську митницю. Але…тут то ми і лишились на 6 з чимось годин. Автобус спочатку зламався. Довго стояв, потім чоловіча половина автобуса його відштовхала в бік, щоб не заважав. Потім приїхав новий. Ми в нього перетягали всі свої речі і поїхали до польської митниці. Де простояли дуже довго. Спочатку дооооооооовга перевірка документів. Потім перевіряли весь багаж. Зрештою запізнились лише на 2 години.
Вздовж автострад в поляків такі от захисні щити. А пташки для того, що птахи не вбивалися об них.

Погода була чудова. З цим нам однозначно пощастило.
Поселились в готель. І відпочивши годинку почали витягати своїх друзів.
Повечеряли та проговорили весь вечір. Трошки прогулялись містом звісно ж. Готель наш в центрі, тому гуляти можна довго і не хвилюватись як дістатись до нього.

Наступного дня зранку на прогулянку.
Місто дуже гарне і дійсно схоже на Львів.
Моя слабкість ліхтарики. Я їх нафоткала безліч, ось один з безлічі))

Пройшлись і до Вавеля

В Кракові багато велосипедистів і відповідно велостоянок.

Але і трамвайчики бігають містом дуже часто й швидко.

Дуже зручна система квитків, які можна придбати на зупинках і майже завжди в самому трамваї. Різний час проїзду — різна ціна. Дуже вигідно. І головне легко пробивати. Просто втавляєш білетик в компрстер,і навіть його не торкаєшся. Двері відчиняються лише за вимогою, тобто не натис на кнопочку то і не відкриються.

Вдень з’їздили у Величка, в соляну копальню.
Поки чекали друга біля вокзалу, бачили організовану ходу футбольних фанатів.

До Величка їхали потягом

А потім ще трошки до самої копальні автобусом. Один білетик на два види транспорту.
Неймовірно гарно та цікаво. Якби не Роман ми б звичайно не так просто дістались туди, але впорались би. Бо польську відсотків на 70 ми розуміємо, та і англійська завжди з нами.

На обід повернулись до Кракова, покуштували національну кухню.

Так хотіла забрати цю серветку, але захопилась обідом та „Зимовим чаєм“

Погуляли і пішли в паб на ржане пиво.

Наступного дня відвідували музеї, катались на трамвайчику,гуляли біля річки та милувались Краковом.

А ввечері потяг на Прагу.
Ще раз хочу від нас обох дуже подякувати друзям, які з нами панькались два дні. Павлино та Романе — дуже вам вдячні. Чекаємо в Києві, будь-коли : )

п.с. більше світлин в коханого отут
та відео ще є, ходи футбольних фанатів