поліклінічні замітки. частина 2.

аналіз крові.
за свої 25 років життя так і не дізналась, яку групу крові маю.
так як вже проходжу міні-обстеження у основних лікарів і все одно треба робити аналіз крові вирішила дізнатись заодно і групу. особливо мене тішило, що це можна зробити не чіпаючи вени, достатньо крові з пальця. але більше ніж зазвичай.
наче і не боялась ніколи таких речей, але перспектива бути двічі “проколотою” не радувала. але обійшлось одним. щось в мене сьогодні кровоточило добре))) аж пирснуло один раз. тому коли я сказала причину обстеження лікарю — понижений тиск — вона здивувалась. певно зараз він вже внормувався.
лікар, яка брала кров робила це без рукавичок. сказала, що в неї на них алергія, тому от доводиться так. жінка похилого віку. я спитала:
– а не страшно. адже кров здають не дуже здорові люди, і навіть дуже нездорові.
– вже не страшно. раніше ми взагалі ртом кров висмоктували, коли не було такого обладнання. а зараз вже імунітет до всього виробився.
…
ще вражає таки стан поліклінік. наче все і акуратненьке, але чомусь важко повірити в стерильність.
…
і лікарів шкода. є ті, які не зважаючи на умови не забуло про те, що вони лікарі. а є ті, які працюють ще гірше ніж їм за це платять. і це страшно.
…
сьогодні помітила міні-хабарі. і навіть не дорікаю за них. якісь там 10 грн за зайву послугу не зазначену в направленні від лікаря. або затвердження чогось за те, що пацієнт купить там кілька шприців чи ще якихось дрібничок в лабораторію. самі ж знаєте, що фінансування хрінове і вічно чогось не вистачає. а так і пацієнту не дуже напряжно, і поліклініці користь.